Троїцька церква (Харків) — Вікіпедія

Троїцька церква
Троїцька церква з відновленою дзвіницею
49°59′11″ пн. ш. 36°13′59″ сх. д. / 49.986499682156° пн. ш. 36.232961210376° сх. д. / 49.986499682156; 36.232961210376
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Харків
Архітектор	Тон Андрій Андрійович
Початок будівництва	1857
Кінець будівництва	1860
Зруйновано	1930-ті (дзвіниця)
Відбудовано	2000-ні (дзвіниця)
Стиль	русько-візантійський
Стан	пам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування України місцевого значенняd
Адреса	Троїцький провулок, 3
Троїцька церква (Харків) (Україна)
Троїцька церква у Вікісховищі

Троїцька церква — православний храм на Подолі в центрі Харкова, заснований у XVIII столітті та побудований у 1858—1860 роках за проєктом архітектора Андрія Тона. Нині Троїцька церква є чинним храмом, який передано в користування УПЦ Московського патріархату в 1992 році.

Перша згадка про Троїцьку церкву на Подолі, низині за межами Харківської фортеці, з численними озерцями та старицями річки Харків, датується початком XVIII століття^[1]. За іншими даними, церква існувала ще до 1659 року^[2]. Це була дерев'яна споруда, яка задовольняла релігійні потреби місцевої громади. 27 липня 1758 року на місці дерев'яної закладено нову кам'яну церкву^[3][4]. Її будівництво тривало шість років і завершилося в 1764 році^[4][2]. Храм виконаний у стилі українського (козацького) бароко. План споруди був тричастинний: квадратний центральний об'єм, п'ятигранна апсида, трапезна з дзвіницею на заході^[1]. Церква мала характерні для Слобожанщини пропорції — висота центрального об'єму сягала приблизно 32 метрів, а дзвіниці — 21,5 метра^[1].

У 1857 році, після тимчасового перенесення богослужінь до дому купчихи М. Ф. Першиної (Андреєвої), стара будівля знесена^[4]. На її місці розпочалося зведення нового храму. 7 липня 1857 року закладено нову кам'яну Троїцьку церкву в русько-візантійському стилі^[3]. Спорудження йшло швидкими темпами, і вже до 1860 року були завершені оздоблювальні роботи, встановлено іконостас, позолочено куполи і встановлено хрести^[1][4]. 24 вересня 1861 року освятив головний престол на честь Святої Трійці єпископ Харківський Макарій^[4]. Бічні приділи освячено в 1861 та 1862 роках: південний — на честь Різдва Пресвятої Богородиці, північний — на честь преподобного Олексія, чоловіка Божого. У 1869 році відкрито народне училище^[4]. До 1900 року Троїцька церква була однією з найбагатше оздоблених у місті після катедрального собору^[5].

Після початку радянської окупації храм припинив функціонувати як релігійна установа. Приміщення передано під хлібозавод, який діяв там багато років^[6][4]. Архітектурні втрати та перебудови за цей час суттєво змінили інтер'єр. У 1930-х роках за наказом радянської влади підірвали дзвіницю^[7]. У 1992 році будівлю передали в користування як храм УПЦ Московського патріархату^[8]. У 2000-х роках відновлена дзвіниця^[9].

Будівля церкви є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 7438-Ха)^[10].

Перший кам'яний храм був виконаний у стилі українського бароко, і нагадував дерев'яні українські церкви. Його фасади були оздоблені лиштвами навколо вікон, зубчастими карнизами, півколонами, ґонтовим покриттям бань^[1]. Будівля нового храму, зведена в XIX столітті, виконана в русько-візантійському стилі, характерному для офіційної церковної архітектури того часу. Храм за своїми деталями та силуетом нагадує проєкт будівлі Івано-Усікновенського храму на міському кладовищі, який теж спроєктований Андрієм Тоном, але не має дзвіниці^[11]. Фасади оздоблені півколонами на кутах та виступах стін, великими вікнами та тонкими карнизами. Бані, прикрашені пілястрами, вінчають чорні куполи-маківки. Дзвіниця має прямокутну форму з арковими та прямокутними отворами, на вершині — баня з частково позолоченим куполом.