2Б9 «Васильок» — Вікіпедія

2Б9 «Васильок»
«Васильок» під час тренувань на Яворівському полігоні. 19 березня 2016 року
Тип	автоматичний міномет
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1970 — по т.ч.
Оператори	Радянський Союз  Росія  Грузія  Україна
Війни	Війна в Афганістані (1979—1989) Громадянська війна в Сирії Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
Розроблено	1967—1970
Виготовлення	1970 — по т.ч.
Варіанти	2Б9М, Тип-99, DE-82
Характеристики
Вага	632 кг
Обслуга	4 особи
Калібр	82 мм[1]
Підвищення	від −1 ° до + 78 ° від + 7 ° до + 85 °
Траверс	±60°[1]
Темп вогню	100–120 п/хв (практична) 170 п/хв (максимальна)
Дульна швидкість	272 м/с
Дальність вогню
Ефективна	800—4 270 м
Приціл	Оптичний ПАМ-1 2.5× або 3×
2Б9 «Васильок» у Вікісховищі

2Б9 «Васильок» (рос. Василек)^[2] — радянський автоматичний міномет калібру 82 мм. Розробка розпочата в 1967 році на базі автоматичного міномета Ф-82, прийнятий на озброєння у 1970 році.

Заряджання у міномета 2Б9 «Васильок» касетне, в касету поміщають чотири міни. Міномет має два режими стрільби — одиночний і автоматичний. Також міномет може вести стрільбу прямим наведенням кумулятивними мінами і виконувати роль «легкої протитанкової гармати», для цього використовується приціл ПАМ-1^[3]. Ствол міномета — гладкий.

Розробку 2Б9 розпочато на основі ідей і під керівництвом головного конструктора В. К. Філіппова у 1946 році — спочатку як казематну зброю для укріплених районів. В 1955 система надійшла на озброєння Радянської Армії ЗС СРСР під позначенням КАМ («Казематний Автоматичний Міномет»). 1954 року розпочалися роботи зі створення автоматичного міномета на базі КАМ на польовому лафеті. У 1959 році такий міномет (Ф-82) успішно завершив польові випробування і був рекомендований до прийняття на озброєння, але на озброєння прийнятий не був і роботи з нього були припинені. Розробка польового автоматичного міномета для Радянської Армії відновилася лише 1967 року. У 1970 році доопрацьований Ф-82 під позначенням 2Б9 «Васильок» (укр. Волошка) був прийнятий на озброєння і вже наступного, 1971 року, запущений у масове виробництво. Після кількох років серійного виробництва міномет модернізували шляхом заміни водяного охолодження ствола на повітряне охолодження. Модифікований міномет 2Б9М продовжує серійно виготовлятися у Росії.

У 2019 році українське підприємство КБ «Артилерійське озброєння» опанувало виробництво стволів для мінометів 2Б9 «Васильок». Ствол має позначення КБА.152, і був представлений на стенді підприємства під час XVI міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека» 2019 року. Довжина ствола — 1600 мм, маса 38,5 кг^[4].

Широко використовувався в ході бойових дій радянськими військами під час інтервенції в Афганістан в 1979-1989 роках^[5].

Мінометами 2Б9М укомплектовувалися другі мінометні взводи (три відділення по міномету в кожному — всього три міномети на взвод) мінометних рот (перші мінометні взводи мінометних рот мали по 6 мінометів сімейства БМ або 2Б14 «Піднос»), частини мотострілецьких та всі повітрянодесантні батальйони обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані. Під час бойових дій в Афганістані радянські підрозділи визнавали 2Б9 універсальною та корисною зброєю^[6].

Під час громадянської війни в Сирії 2Б9М «Васильок» використовувався збройними силами Сирії, курдськими підрозділами народної оборони та ісламістською групою «Ансар аш-Шам». Останні застосували автоматичний міномет 2Б9М поблизу гори Чалма, район Кассаб^[7].

Перебував на озброєнні обох сторін російсько-української війни з 2014 року^[8].

Зокрема, в серпні 2022 року мінометники 22 окремого мотопіхотного батальйону ЗСУ показали знищення російського МТ-ЛБ із 2Б9^[9].

• 2Б9 — варіант з водяним охолодженням ствола (кожух з водою), базова версія.
• 2Б9М — варіант з повітряним охолодженням ствола — стінка ствола в середній частині потовщена і має ребра.
• DE-82 — покращена ​​угорська версія, розроблена в 1987 році^[10].
• Тип 99 (експортне позначення для модифікації калібру 81,2 мм - W99^[11]) — прийнятий на озброєння НВАК в 1999 варіант 2Б9М виробництва КНР
• 2К21— мобільний мінометний комплекс, розміщений на транспортній машині типу 2Ф54 (модифікований ГАЗ-66)^[10][12]. Транспортна машина оснащена лебідкою за допомогою якої може швидко перемістити міномет до кузова. Кузов модифікований для ведення вогню і оснащений спеціальним станком.

Джерела даних: Широкорад А. Б.^[13], Мілітарний^[14].

• Вага: 622 кг; 2Б9М – 632 кг
• Час переведення з бойового положення в похідне і назад: 1,5 хв
• Темп стрільби: 170 постр./хв
• Практична швидкострільність: 100—120 постр./хв
• Вага міни: 3,1 кг
• Тип міни: 82-мм осколкова О-832 (підривач М-1, М-4, МП-82), О-832Д (підривач М-1, М-4, МП-82), О-832ДУ, кумулятивна, димова Д-832 (підривач М-1, М-4, МП-82), освітлювальна, агітаційна/споряджена листівками А-832 (підривач ОМ-82)
• Максимальна вага міни, що застосовується: 4,6 кг (міна А-832)
• Радіус суцільного ураження: 6 м (міна О-832ДУ)
• Радіус дійсного ураження: 18 м (міна О-832ДУ)
• Кількість осколків масою більше 1 г при розриві осколкових мін: від 400 до 600 осколків
• Мінімальна дальність навісної стрільби: 800 м
• Максимальна дальність стрільби: 4270 м
• Вогонь ведеться з кутами підвищення від −1 ° до + 78 ° або від + 7 ° до + 85 °

До складу міномету, системи 2К21, входить модифікований ГАЗ-66 (2Ф54) з наступними ТТХ:

• Вага транспортної машини 2Ф54: 3930 кг
• Вага всієї системи в похідному положенні (з боєкомплектом та розрахунком): 6060 кг
• Кількість боєкомплекту, що транспортується: 226 мін
• Швидкість перевезення системи:
  • шосе: до 60 км/год
  • бездоріжжя: до 20 км/год
• Розрахунок: 4 особи

•  Вірменія^[15]
•  Азербайджан^[16]
•  Білорусь^[16][17]
•  Угорщина^[10]
•  Казахстан^[16]
•  Киргизстан^[16]
•  Молдова^[16]
•  Росія^[10][16]
•  Сирія — використовується обома сторонами громадянської війни в Сирії^[7]
•  Туркменістан^[16]
•  Україна^[16]
•  Узбекистан^[16]

• Північний Союз — за повідомленням^[18]

• 2Б14 «Піднос» — радянський міномет калібру 82 мм, призначений для використовування тих же мін, що й 2Б9 «Васильок».
• КБА-48М — український переносний міномет, створений на основі міномету 2Б14 «Піднос».
• УПІК-82 — 82-мм переносний міномет розробки компанії «Українська бронетехніка».

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 2Б9 «Васильок»

• 82-мм автоматичний міномет 2Б9 «Васильок» «Мілітарний»
• Бійці ДУК «Правого сектора» пристрілюють трофейний міномет [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.]
• Ernő Lovass, N.R. Jenzen-Jones (3 вересня 2018). Soviet 2B9M Vasilek self-loading mortar. The Hoplite. Armament Research Services. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
• СУЧАСНЕ ОЗБРОЄННЯ І ВІЙСЬКОВА ТЕХНІКА ЗБРОЙНИХ СИЛ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ. ДОВІДНИК УЧАСНИКА ООС. Корнійчук С.П., 2020

• Jones, Richard. Jane's Infantry Weapons 2010-2011. — Jane's Information Group, 2010. — ISBN 978-0-7106-2908-1.

• Корнійчук С.П. СУЧАСНЕ ОЗБРОЄННЯ І ВІЙСЬКОВА ТЕХНІКА ЗБРОЙНИХ СИЛ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ. ДОВІДНИК УЧАСНИКА ООС. — Харків, 2020. — 1217 с.
• Широкорад А. Б. Отечественные миномёты и реактивная артиллерия. — Мінськ : Харвест АСТ, 2000. — 464 с. — ISBN ISBN 985-13-0039-X.