AGM-88 HARM — Вікіпедія

AGM-88 HARM
ТипПротирадіолокаційна ракета
ПоходженняUnited States
Історія використання
На озброєнні1985–
ОператориU.S. and others
Історія виробництва
РозробникTexas Instruments
Розроблено1983
ВиробникTexas Instruments, Raytheon Corporation
Виготовлення1983–
Характеристики
Вага355 кг
Довжина4.1 м
Діаметр254 мм
Вага боєголовки66 кг
Механізм
детонації
FMU-111/B laser proximity fuze
ДвигунРакетний двигун Thiokol
Розмах крил1.1 м
Паливотверде ракетне паливо
Операційна
дальність
111 км
Швидкість2280 км/год (Mach 1.84)
Система
наведення
пасивне радіонаведення, GPS
Пускова
платформа
F-4G, EA-6B, F-15E, F-16, F/A-18, EA-18G, Tornado IDS/ECR, Eurofighter Typhoon, F-35, МіГ-29, Су-27
AGM-88 HARM у Вікісховищі

AGM-88 HARM (англ. High-speed Anti-Radar Missile) — американська високошвидкісна протирадіолокаційна ракета, з дальністю понад 100 км і до 300 км залежно від модифікацій та умов застосування.

Розроблена як заміна ракетам AGM-45 Shrike. Здатна наводитися на високочастотні РЛС. Менш вразлива до традиційних видів перешкод, типу вимикання РЛС при виявленні запуску ракети. Ракета HARM обчислює розташування цілі і здатна її вразити, навіть якщо РЛС була вимкнена.

Ці ракети, прийняті на озброєння в 1983 році, вже через три роки використовувалися під час операції проти Лівії. Ракети AGM-88 широко застосовувалися і під час війни в Перській затоці.

Ними оснащують літаки A-6 Intruder, F-4 Phantom II, F-16 Fighting Falcon, F/A-18 Hornet, F-111 Aardvark, Panavia Tornado, а з 2022 року МіГ-29 та Су-27.

Останні модифікації призначені для ураження РЛС зі зміною робочих частот.

AGM-88E AARGM

[ред. | ред. код]

На базі протирадіолокаційних ракети AGM-88 HARM компанії «Рейтеон» розроблена удосконалена протирадіолокаційна керована ракета (ПРЛР) AGM-88E AARGM (Advanced Anti-Radiation Guided Missile) компаніями «Алліант Техсистемз» (ATK) і MBDA у співпраці з ВМС США і ВПС Італії.

Командування авіаційних систем ВМС США, відповідальне за управління розробкою, схвалила початок дрібносерійного виробництва AGM-88E AARGM в жовтні 2008 року.

AGM-88E AARGM є надзвуковою ракетою середньої дальності авіаційного базування. AARGM здатна долати засоби протидії, які були розроблені потенційними противниками США з моменту прийняття на озброєння високошвидкісних протирадіолокаційних ракети HARM в 1980-х рр..

ПРЛР застосовуватиметься винищувачами FA-18C/D, FA-18E/F, EA-18G, а також літаками «Торнадо» версії розвідки/РЕБ ВПС Італії.

AGM-88G AARGM-ER

[ред. | ред. код]

Ракета AARGM-ER (AGM-88G) є глибокою модернізацією AARGM (AGM-88E)[1].

Розробка комплексу розпочалася у 2016 році, у 2020 році ВМФ США видав перший контракт на виробництво нової протирадіолокаційної ракети. Перший випробувальний пуск було здійснено 19 липня 2021 року з борту F/A-18F «Super Hornet»[1].

Паралельно з розробкою протирадіолокаційної ракети повітряного базування AARGM-ER ведеться активна робота з її використання в проєкті SLAARGM (Surface-Launched AARGM), що передбачає розробку варіанта багатоцільової ракети наземного пуску[1].

Система управління AGM-88G включає інерційну систему, систему навігації GPS та активно-пасивну радіолокаційну головку самонаведення (РГС) WGU-48/B з активним датчиком міліметрового Ka-діапазону (частота від 26,5 до 35 ГГц)[1].

В активно-пасивній РГС WGU-48/B застосовані алгоритми розпізнавання та аналізу цілей, що забезпечує ураження не тільки цілей, що випромінюють, а й радіоконтрастних цілей типу: надводних кораблів різного класу, пускових установок зенітно-ракетних комплексів та іншого обладнання систем ППО[1].

AARGM-ER обладнана осколково-фугасною бойовою частиною WAU-7/B, яка вже використана на попередніх моделях ракети. Вага бойової частини — 70 кг. Бойова частина містить 12845 уражаючих елементів, виконаних з вольфраму та модернізований заряд вибухової речовини, що забезпечує велику уражаючу здатність. Бойова частина забезпечує пробиття металевого листа товщиною 12,7 мм або броньованої пластини товщиною 6,35 мм з відстані до 6 метрів[1].

Оператори

[ред. | ред. код]

Австралія

[ред. | ред. код]

ВМС США і компанія ATK мають намір поставити ПРЛР AGM-88 ВПС Австралії в 2015 році — до початку льотних випробувань EA-18G. Міноборони Австралії оголосив про рішення придбати 12 літаків РЕБ «Гроулер» у 2012 році[2].

Тайвань

[ред. | ред. код]

В квітні 2021 року стало відомо про внесення доповнень в наявний контракт в рамках програми Peace Phoenix Rising 2 (PPR2) військово-повітряних сил республіки Китай. Компанія Lockheed Martin отримала $188 млн на розробку та постачання автоматичної системи попередження зіткнення з Землею та ракет AGM-88 HARM а також модернізацію низку інших електронних систем літаків F-16 Block 20[3].

Україна

[ред. | ред. код]

Українські військові інженери за допомогою американських фахівців змогли інтегрувати протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM до арсеналу літаків МіГ-29. Завдяки цьому українські льотчики успішно вражають російські РЛС[4].

7 серпня 2022 під час російського вторгнення на російських позиціях (імовірно, ППО) були знайдені уламки ракети[5] версії D, яка може наводитись за GPS, тобто, працює навіть при вимиканні ворожої РЛС[6][7]. Наступного дня Пентагон підтвердив постачання Україні даних ракет[8].

30 серпня командування Повітряних сил ЗСУ опублікувало відео бойової роботи льотчика МіГ-29, на якому, серед іншого, в кадр потрапили підвішені ракети AGM-88 та їх пуски в польоті[9][10][11].

На початку вересня 2022 року були поширені фотографії українського Су-27 з підвішеною парою протирадіолокаційних ракет AGM-88 HARM[12].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Northrop Grumman випробувала протирадіолокаційну ракету AARGM-ER. Мілітарний. 23 липня 2022.
  2. ↑ ВВС Австралии получат ПРЛР AGM-88E AARGM для самолетов РЭБ EA-18G «Гроулер». Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
  3. ↑ Min Cheol Gu (27 квітня 2021). Lockheed Martin to provide Taiwanese Air Force with improved AGM-88 missiles. Defence Blog. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
  4. ↑ Joseph Trevithick (19 серпня 2022). Ukrainian MiG-29s Are Firing AGM-88 Anti-Radiation Missiles. The War Zone. The Drive.
  5. ↑ Позиції ППО росіян почали уражати американські ракети AGM-88 - Мілітарний. web.archive.org. 7 серпня 2022. Архів оригіналу за 7 серпня 2022. Процитовано 9 серпня 2022.
  6. ↑ Як американці підвісили ракети AGM-88 HARM на українські винищувачі?. Mortis Aeterna.
  7. ↑ Twitter. web.archive.org. 9 серпня 2022. Архів оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 9 серпня 2022.
  8. ↑ Liebermann, Oren (8 серпня 2022). Pentagon acknowledges sending previously undisclosed anti-radar missiles to Ukraine (англ.). CNN. Процитовано 9 серпня 2022.
  9. ↑ https://twitter.com/KpsZSU/status/1564531365600690176 [голе посилання]
  10. ↑ David Cenciotti (30 серпня 2022). First Footage Of Ukrainian MiG-29 Firing US-delivered Anti-Radiation Missiles Emerges. The Aviationist.
  11. ↑ ПС ЗСУ показали застосування HARM з МиГ-29. Мілітарний. 30 серпня 2022.
  12. ↑ Thomas Newdick (9 вересня 2022). Ukraine’s Su-27s Appear To Be Wielding Anti-Radiation Missiles Now Too. The War Zone. The Drive.


Бомба Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=AGM-88_HARM&oldid=42820355