French
DeutschU-108 (1940) — Вікіпедія
| U-108 | ||
|---|---|---|
| U 108 | ||
 | ||
| Емблема підводного човна U-108 | ||
| Верф | Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен | |
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій Рейх | |
| Належність |  Крігсмаріне | |
| Порт приписки | Лор'ян | |
| Замовлення | 24 травня 1938 | |
| Закладений | 27 грудня 1939 | |
| Спуск на воду | 15 липня 1940 | |
| Введений до складу флоту | 22 жовтня 1940 | |
| Виведений зі складу флоту | 18 серпня 1944 | |
| На службі | 1940—1944 | |
| Загибель | 11 квітня 1944 року затоплений у бухті Штеттіна американськими бомбардувальниками | |
| Сучасний статус | піднятий та знову затоплений | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | великий океанський торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 18,2 вузлів (33,7 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,3 (13,5 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 230 м | |
| Дальність плавання | 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 12 000 морських миль (22 000 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,50 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,76 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 051 т | |
| Силова установка | ||
| Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46 2 електродвигуни Siemens-Schuckert2 GU 345/34 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2 200 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32 | |
| Торпедно- мінне озброєння | 4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі | 2-га флотилія ПЧ 8-ма флотилія ПЧ |
| Командувачі | корветтен-капітан Клаус Шольц (22 жовтня 1940 — 14 жовтня 1942) капітан-лейтенант Еріх Гільзеніц (жовтень 1942) корветтен-капітан Ральф-Раймар Вольфрам (15 жовтня 1942 — 16 жовтня 1943) оберлейтенант-цур-зее Маттіас Брюніг (17 жовтня 1943 — 11 квітня 1944) |
| Операції | 11 походів |
| Перемоги | 25 суден (135 167 GRT) затоплено 1 допоміжний крейсер (16 644 т) затоплено |
U-108 — німецький великий океанський підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 27 грудня 1939 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 15 липня 1940 року, а 22 жовтня 1940 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
U-108 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXB, великих океанських човнів, призначених діяти на далеких відстанях. Човнів цього типу було випущено 14 одиниць і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. U-108 розпочав службу в складі 2-ї навчальної, а з 1 лютого 1941 року — після завершення підготовки — в бойовому складі цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне.
З лютого 1941 року і до останнього походу у травні 1943 року U-108 здійснив 11 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 476 днів. Підводний човен потопив 25 суден сумарною водотоннажністю 135 167 брутто-регістрових тонн і один допоміжний крейсер (16 644 т)[2].
11 квітня 1944 року під час авіанальоту був затоплений у бухті Штеттіна американськими бомбардувальниками. 17 липня 1944 року піднятий, але до строю не вводився. 24 квітня 1945 року був затоплений вдруге в річці Одер поблизу Свінемюнде.
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини
- Список підводників — кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста
- HMS Sovereign (S108)
- I-180
- ORP Orzeł (1938)
- К-52 (1939)
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-108. uboat.net. Архів оригіналу за 3 лютого 2016.(англ.)
- ↑ а б Ships hit by U-108. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Patrols by U-108. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Texelstroom. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Effna. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ HMS Rajputana (F 35). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- ↑ Michael E. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Baron Nairn. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Dirphys. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Christian Krohg. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Ellinico. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Nicolas Pateras. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Toronto City. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Cassequel. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Ruckinge. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Ocean Venture. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Tolosa. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Blink. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Ramapo. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Somme. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Modesta. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Mobiloil. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Afoundria. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Abgara. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Norland. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Tricula. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Breñas. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Louisiana. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Robert Gray. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- U 108 [Архівовано 26 вересня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
- Type IX [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Type IX U-Boat [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- U-108 [Архівовано 26 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- U-108 (1940) [Архівовано 26 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д.
.svg){kind=small}
