U-525 — Вікіпедія

U-527
Під прапором	Третій рейх
Спуск на воду	20 травня 1942 року
Виведений зі складу флоту	11 серпня 1943 року
Сучасний статус	затоплений
Проєкт
Тип ПЧ	Дизельний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	19 вузлів
Швидкість (підводна)	7,3 вузлів
Гранична глибина занурення	230 м
Екіпаж	48 особи
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	76,8 м
Ширина корпусу найб.	6,9 м
Висота	9,6м
Середня осадка (по КВЛ)	4,7 м
Водотоннажність надводна	1144 т
Озброєння
Артилерія	1 × 88-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно- мінне озброєння	4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО	1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-525 — німецький підводний човен типу IXC/40, часів Другої світової війни^[1].

Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі «Deutsche Werft» у Гамбурзі 10 вересня 1941 року під заводським номером 340, спущений на воду 20 травня 1942 року, 30 липня 1942 року увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також входив до складу 10-ї флотилії. Єдиним командиром човна був корветтен-капітан Ганс-Йоахім Древіц.

За час служби човен зробив 3 бойові походи, в яких потопив 1 судно водотоннажністю 3 454 брт.

Потоплений 11 серпня 1943 року в Північній Атлантиці північно західніше Азорських островів (41°29′ пн. ш. 38°55′ зх. д. / 41.483° пн. ш. 38.917° зх. д. / 41.483; -38.917) глибинними бомбами та торпедами бомбардувальників «Евенджер» та «Вайлдкет» з ескортного авіаносця ВМС США «Кард». Всі 54 члени екіпажу загинули^[2].

Назва	Тип	Належність	Дата	Тоннаж (БРТ)	Вантаж	Статус	Місце
Radhurst	вантажне судно	Велика Британія	20 лютого 1943	3 454	Баласт	потоплено	49°50′ пн. ш. 41°50′ зх. д. / 49.833° пн. ш. 41.833° зх. д. / 49.833; -41.833

Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.