Î (латиниця) — Вікіпедія

Î
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Î,î (i-циркумфлекс) — літера фріульської, курдської та румунської абеток. Ця літера також використовується у французькій, турецькій, валлійській та валлонській мовах як варіант літери «i».

Використання в інших мовах

[ред. | ред. код]

Африкаанс

[ред. | ред. код]

В Африкаанс î є акцентованим варіантом i. Приклад використання: «wîe», множина від «wig» (= клин).

Î використовується для позначення звука /iː/.

Π— 12-а літера курдського алфавіту та позначає /iː/.

Π— 12-а літера румунського алфавіту та позначає /ɨ/. У румунській мові цей звук також позначається літерою â.

Π— варіант I в італійській мові. Вона використовується у формах множини іменників чоловічого роду, що закінчуються на «-io», щоб уникнути омографів. Приклад: «principio» /printʃipjo/ (принцип) у множині «principî» /printʃipi/, в той час як «principe» /printʃipe/ (принц) у множині буде «principi» /printʃipi/. Проте використання Î в італійській вживається дедалі рідше; більшість італійців пишуть «principi» як множину як «principio», так і «principe».

Π— літера, що вживається в різних французьких словах, таких як naître (народитися), abîme (безодня), maître (майстер) тощо. На відміну від Â, Ê та Ô, циркумфлекс не змінює вимову î, також як і в û. Циркумфлекс у цьому випадку означає, що історично в даному слові після літери i була ще літера або навіть склад (наприклад, abîme (прірва) утворено від латинського abyssum, île (острів) від латинського insula).

У турецькій î використовується для позначення звука /iː/ в арабських запозиченнях, де він ввживається як ад'єктивний суфікс, який утворює прикметник з іменника.

Інше використання

[ред. | ред. код]

В математиці

[ред. | ред. код]
  • Літера іноді використовується для позначення одиничного вектора.

Символьна картографія

[ред. | ред. код]
Charset Unicode ISO 8859-1, 2, 3, 4, 9, 10, 14, 15, 16
Велика Î U+00CE CE
Мала î U+00EE EE

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]