X (латиниця) — Вікіпедія

X
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

X, x («ікс») — 24-а літера латинського альфабету, яка походить від грецької хі (Χ, χ), виглядає так само, як літера Х, х у кирилиці. У римській системі числення означає число 10.

У польській, фінській, румунській та інших мовах ця літера використовується тільки в запозичених словах. Є 32-ю літерою албанського альфабету, позначає звук МФА[d͡z] і називається дза (алб. ə [d͡z]).

Історія

[ред. | ред. код]

У давньогрецькій мові «Χ» і «Ψ» були одними з кількох варіантів однієї літери, спочатку використовуваної для /kʰ/, а пізніше, у західних областях, таких як Аркадія, як спрощення орграфа «ΧΣ» для /ks/. Зрештою, більш консервативні східні форми стали стандартом класичної грецької мови, і, таким чином, «Χ» (Chi) означало /kʰ/ (пізніше /x/; палаталізовано до [ç] у новогрецькій перед голосними переднього боку). Проте етруски перейняли «Χ» із західногрецької мови, і тому ця літера означає /ks/ в етруській та латинській мовах, а не /x/ як у новогрецькій мові, який у кирилиці теж передають літерою Хх.

Літера 'Χ' ~ 'Ψ' для /kʰ/ була грецьким доповненням до альфабету, розміщеним після семітських літер разом з фі 'Φ' для /pʰ/.

Способи кодування

[ред. | ред. код]

В Юнікоді велика X кодується як U+0058 , мала x — U+0078.

Код ASCII для великої X — 88, для малої x — 120; або у двійковій системі 01011000 та 01111000 відповідно.

Код EBCDIC для великої X — 231, для малої x — 167.

NCR код HTML та XML — «X» та «x» для великої та малої літер відповідно.