Ŕ — Вікіпедія

Ŕ
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ɗ	Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ	È
É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę	Ě
Ə	Ɠ	Ĝ	Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ
Ɡ	Ĥ	Ħ	Ì	Í	Î	Ï
Ī	Į	İ	I	IJ	Ĵ	Ķ
Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ
Ľ	Ŀ	LJ	Ñ	Ń	Ņ	Ň
N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	NJ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ	Ƥ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ
Ɽ	ß	ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş
Š	Þ	Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ
Ʈ	T̈	Ù	Ú	Û	Ü	Ū
Ŭ	Ů	Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ
Ẋ	Ý	Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ
Ẕ	Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

Ŕ, ŕ — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою R з додаванням акуту. Використовується в баскській, нижньолужицькій, словацькій мовах і в проєктах української латиниці.

В ортографії баскської мови Сабіно Арани Ŕŕ використовувалося як дрижачий приголосний. Однак у стандартному баскському альфабеті r використовується в кінцевих позиціях складу, а rr — між голосними.^[1]

Він використовується в нижньолужицькій мові для передавання палаталізованого /rʲ/, як і в проєктах українського латинського альфабету.

У словацькій мові позначає подовжений складотворний звук [ r̩ː ] (словац. dlhé er).

В історичному проєкті українського латинського альфабету Їречека літера Ŕŕ використосувалася на позначення м'якого звуку /rʲ/, наприклад: трьох — tŕoch.

• Ř

1. ↑ Lecciones de ortografía del euskera bizkaino, page 32 [Архівовано 8 червня 2015 у Wayback Machine.], Arana eta Goiri'tar Sabin, Bilbao, Bizkaya'ren Edestija ta Izkerea Pizkundia, 1896 (Sebastián de Amorrortu).

• Словацька мова на omniglot.com [Архівовано 27 травня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)