Ó — Вікіпедія

Ó
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ɗ	Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ	È
É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę	Ě
Ə	Ɠ	Ĝ	Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ
Ɡ	Ĥ	Ħ	Ì	Í	Î	Ï
Ī	Į	İ	I	IJ	Ĵ	Ķ
Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ
Ľ	Ŀ	LJ	Ñ	Ń	Ņ	Ň
N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	NJ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ	Ƥ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ
Ɽ	ß	ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş
Š	Þ	Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ
Ʈ	T̈	Ù	Ú	Û	Ü	Ū
Ŭ	Ů	Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ
Ẋ	Ý	Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ
Ẕ	Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

Ó, ó — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою O з додаванням акута, вживається в чеській, еміліансько-романьольській, фарерській, угорській, ісландській, кашубській, казахській, польській, словацькій та лужицьких мовах. Ця літера також є в африкаансі, каталонській, нідерландській, ірландській, норвезькій, окситанській, португальській, іспанській, італійській та галісійській мовах як варіант літери «о». Іноді вона також використовується в англійській мові для запозичених слів.

Літера ó була в розробленому історичному проєкті українського латинського альфабету Йосипом Лозинським «Абецадло», де вона вживалася на місці праслов'янського і < о: Bóh, kóń, zlóśť, wón, stół, sposób, póznaty

У китайській мові піньінь ó — тон янпін (阳平, високий тон) «о».

Ó — 24 буква чеського альфабету та 28 буква словацького альфабету. Вона передає /oː/.

У нідерландській мові гострий наголос Ó використовується для позначення різних значень слів, наприклад voor/vóór («для» / «перед») або vóórkomen/voorkómen («відбутися» / «запобігти»).

В емільяно-романьйольська мові ó використовується для позначення [o], наприклад sótt [sotː] «сухий». У романньолі ó використовується для позначення [oː], наприклад, alóra [aˈloːra] «тоді».

Ó — 18-та літера фарерського альфабету і позначає /œ/ або /ɔuː/.

Ó — це 19-та літера ісландського альфабету і позначає /oṷ/.

Ó широко використовується в ірландській мові, де воно має різні значення:

• прийменник — «з»
• термін по батькові Ó «онук, (зазвичай чоловічий) нащадок», двоюрідний брат або троюрідний брат» (варіанти: Ua, Uí, Í Uaí). ^[1] Коли ірландські імена були англізовані, Ó зазвичай або відкидали, або записували як O'. ^{[2] [3]}
• вставне слово — «ой»

В італійській мові ó є необов'язковим символом (особливо використовується в словниках), який іноді використовується для вказівки на те, що наголошене o має вимовлятися з близьким звуком: córso [ˈkorso], «курс», на відміну від còrso [ˈkɔrso], «корсиканська» (але обидва зазвичай пишуться без знаків наголосу, якщо контекст зрозумілий). Подібний процес може відбуватися з é та è, як у *pésca, «рибалка», і *pèsca «персик», у яких знак наголосу не пишеться (обидва записуються як pesca ).

Ó — 23-я літера кашубського альфабету і позначає /o/. Він також представляє /u/ у південних діалектах.

Ó — 25 буква угорського альфабету. Він представляє /oː/.

У 2018 році було запропоновано, щоб Ó був буквою в латинській абетці на заміну кириличної Ө і представляв /œ/ (або /ʷœ/ ). Наприкінці 2019 року ця пропозиція була змінена на Ö.

Ó — це 21 буква польського альфабету, що позначає /u/.

У португальській мові ó використовується для позначення наголошеного /ɔ / у словах, наголошений склад яких знаходиться в непередбачуваному місці в слові, як-от «pó» (пил) і «óculos» (окуляри). Якщо розташування наголошеного складу є передбачуваним, гострий наголос не вживається. Ó /ɔ / контрастує з ô /o /.

Ó колись широко використовувався шотландською мовою, але тепер його значною мірою замінено на «ò». Його все ще можна побачити в певних творах, але більше не використовується в стандартній ортографії.

Ó використовується в іспанській мові для позначення голосного «о» з аномальним наголосом.

Ó позначає /uʊ/ у верхньолужицькій мові та представляє /ɛ/ або /ɨ/, особливо в нижньолужицькій мові.

У в'єтнамському альфабеті ó — тон sắc (високий тон) «о».

Інформація про персонажів

• Користувачі Microsoft Windows можуть ввести «ó», натиснувши Alt+0243 на цифровій панелі клавіатури. ^[4] «Ó» можна ввести, натиснувши Alt+0211

• У Microsoft Word натискання Ctrl+' (apostrophe) , після чого O створить символ ó. Натискання Ctrl+' (apostrophe) , потім ⇧ Shift+O призведе до появи символу Ó. ^[5] Пам’ятайте, що не натискайте Shift перед апострофом, оскільки це не введе цей символ.

• Акут

1. ↑ Dinneen, Patrick (1927), Foclóir Gaeḋlge agus Béarla, Dublin: Irish Texts Society
2. ↑ Anglicisation of Irish Surnames - Irish Names and Surnames. www.libraryireland.com. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 30 липня 2019.
3. ↑ The Anglicisation of some Gaelic Irish Surnames - translation and change - Irish Genealogy. www.familyhistoryireland.com. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 30 липня 2019.
4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)