Сім'я | Група | Мова | Примітки |
індоєвропейська | балтійська | литовська | кін. XIX століття — 1904, паралельно з латинською |
індоєвропейська | індоарійська | циганська | в Сербії та колишньому СРСР із 1927 |
індоєвропейська | іранська | белуджська | в Туркменії з 1980-х |
індоєвропейська | іранська | курдська | на території колишнього СРСР із 1946, зараз практично не використовується |
індоєвропейська | іранська | осетинська | XVIII століття — 1924; із 1938 |
індоєвропейська | іранська | таджицька | з 1940 |
індоєвропейська | іранська | гірсько-єврейська (татська) | з 1938. В Азербайджані з 1990-х функціонує на латиниці |
індоєвропейська | іранська | шугнанська | з 1980-х |
індоєвропейська | іранська | ягнобська | з 1990-х |
індоєвропейська | романська | молдавська | до 1932; 1937–1989 в Молдові; досі в Придністров'ї |
індоєвропейська | романська | румунська | до 1860-х |
індоєвропейська | романська | ладіно | у деяких сефардських публікаціях, виданих у Болгарії. |
індоєвропейська | слов'янська | білоруська | |
індоєвропейська | слов'янська | болгарська | |
індоєвропейська | слов'янська | македонська | із 1945 |
індоєвропейська | слов'янська | польська | спроби сер. XIX століття |
індоєвропейська | слов'янська | русинська | |
індоєвропейська | слов'янська | російська | |
індоєвропейська | слов'янська | сербська | поряд з латиницею |
індоєвропейська | слов'янська | українська | |
індоєвропейська | слов'янська | чорногорська | поряд з латиницею |
індоєвропейська | слов'янська | старослов'янська | стара церковнослов'янська |
індоєвропейська | слов'янська | церковнослов'янська | окрім хорватського і чеського глаголичних ізводів |
індоєвропейська | слов'янська | міжслов'янська | поряд з латиницею |
кавказька | абхазо-адизька | абазинська | з 1938 |
кавказька | абхазо-адизька | абхазька | 1862-1926; з 1954 |
кавказька | нахсько-дагестанська | аварська | XIX століття, паралельно з арабською; з 1938 |
кавказька | нахсько-дагестанська | агульська | з 1990 |
кавказька | абхазо-адизька | адигейська | з 1938 |
кавказька | нахсько-дагестанська | арчинська | спроби з 2000-х |
кавказька | нахсько-дагестанська | ахвахська | спроби з 1980-х |
кавказька | нахсько-дагестанська | даргинська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938 |
кавказька | нахсько-дагестанська | інгуська | з 1937 |
кавказька | абхазо-адизька | кабардинська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1936 |
кавказька | нахсько-дагестанська | кубачинська | спроби з 1990-х |
кавказька | нахсько-дагестанська | лакська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938 |
кавказька | нахсько-дагестанська | лезгінська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938 |
кавказька | нахсько-дагестанська | рутульська | з 1990 |
кавказька | нахсько-дагестанська | табасаранська | з 1938 |
кавказька | нахсько-дагестанська | удінська | спроби 1990-х, паралельно з латинською |
кавказька | нахсько-дагестанська | хіналугська | спроби 1990-х |
кавказька | нахсько-дагестанська | цахурська | з 1990, паралельно з латинською |
кавказька | нахсько-дагестанська | цезька | з 1993 |
кавказька | нахсько-дагестанська | цезька | з 1993 |
кавказька | нахсько-дагестанська | чеченська | з 1938, у 1991-2000 також латиниця |
китайсько-тибетська | китайська | дунганська | з 1953 |
чукотсько-камчатська | ітельменська | ітельменська | з 1980-х |
чукотсько-камчатська | чукотсько-коряцька | коряцька | з 1937 |
чукотсько-камчатська | чукотсько-коряцька | чукотська | з 1937 |
алтайська | монгольська | бурятська | проби кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з монгольською; з 1939 |
алтайська | монгольська | калмицька | 1924-1930; з 1938 |
алтайська | монгольська | монгольська | з 1940 |
алтайська | монгольська | даурська | спроба 1957 |
алтайська | тунгусо-маньчжурська | нанайська | спроби кін. XIX століття; 1928—1929; з 1937 |
алтайська | тунгусо-маньчжурська | негідальська | з 2009 |
алтайська | тунгусо-маньчжурська | орокська | з 2008 |
алтайська | тунгусо-маньчжурська | орочська | з 2000-х |
алтайська | тунгусо-маньчжурська | сібінський | спроба 1957 |
алтайська | тунгусо-маньчжурська | удегейська | з 1937 |
алтайська | тунгусо-маньчжурська | ульцька | з 2001 |
алтайська | тунгусо-маньчжурська | евенкійська | спроби XIX століття; з 1937 |
алтайська | тунгусо-маньчжурська | евенська | з 1937 |
тюркська | огузька | азербайджанська | 1939-1991; паралельно з латиницею у 1991-2001. донині в Дагестані[1] |
тюркська | алтайська | алтайська | 1845-1928; з 1938 |
тюркська | кипчацька | башкирська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940 |
тюркська | огузька | гагаузька | спроби кін. XIX — поч. XX століть; 1957-1990-і |
тюркська | якутська | долганська | з 1973 |
тюркська | кипчацька | казахська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940 |
тюркська | кипчацька | караїмська | XX століття |
тюркська | кипчацька | каракалпацька | 1940-і — 1994 |
тюркська | кипчацька | карачаєво-балкарська | з 1936 |
тюркська | алтайська | киргизька | з 1940 |
тюркська | кипчацька | кримськотатарська | з 1938-1990-тих, іноді використовується зараз |
тюркська | кипчацька | кримчацька | 1990-ті |
тюркська | алтайська | кумандинська | спроби з 1990-х |
тюркська | кипчацька | кумицька | з 1938 |
тюркська | кипчацька | ногайська | з 1938 |
тюркська | саянська | сойотсько-цатанська | з 2000-х |
тюркська | кипчацька | татарська | кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938 |
тюркська | алтайська | телеутська | з 2004 |
тюркська | саянська | тофаларська | з 1988 |
тюркська | саянська | тувинська | спроби 1920-х; з 1941 |
тюркська | огузька | туркменська | 1940–1995, використовується і зараз поряд з латиницею |
тюркська | карлуцька | узбецька | 1941–1998; з 1998 використовується поряд з латиницею |
тюркська | карлуцька | уйгурська | з 1947 |
тюркська | хакаська | хакаська | кін. XIX століття — 1929; з 1939 |
тюркська | булгарська | чуваська | з кін. XVIII століття |
тюркська | хакаська | шорська | кін. XIX століття — 1929; з 1938 |
тюркська | якутська | якутська | XIX століття — 1917; з 1939 |
уральська | самодійська | нганасанська | з 1990-х |
уральська | самодійська | ненецька | спроби кін. XIX століття; з 1937 |
уральська | самодійська | селькупська | спроби кін. XIX століття; з 1937 |
уральська | самодійська | енецька | спроби з 1980-х |
уральська | угро-фінська | вепська | спроби кін. 1980-х — початку 1990-х; 2010-х |
уральська | угро-фінська | карельська | XIX — поч. XX століть; 1937—1940 |
уральська | угро-фінська | комі | див. також давньопермське письмо |
уральська | угро-фінська | комі-зирянська | поч. XIX століття — 1930; з 1936 |
уральська | угро-фінська | комі-перм'яцька | поч. XIX століття — 1930; з 1936 |
уральська | угро-фінська | комі-язьвинська | з 2003 |
уральська | угро-фінська | мансійська (вогульська) | спроби поч. XX століття; з 1937 |
уральська | угро-фінська | марійські | з кін. XVIII століття |
уральська | угро-фінська | мокшанська | з кін. XVIII століття |
уральська | угро-фінська | ерзянська | з кін. XVIII століття |
уральська | угро-фінська | саамська | спроби кін. XIX століття; 1937—1938; з 1982 (у Росії) |
уральська | угро-фінська | удмуртська | з кін. XVIII століття |
уральська | угро-фінська | хантийська | спроби кін. XIX — поч. XX століть; з 1937 |
палеоазійська | ескімосько-алеутська | алеутська | XIX — поч. XX століть; з 1990-х |
палеоазійська | ескімосько-алеутська | алютікська | XIX — поч. XX століть; з 1990-х |
афразійська | семітська | ассирійська | в СРСР у 1920-ті роки |
палеоазійська | єнісейська | кетська | з 1980-х |
палеоазійська | ескімосько-алеутська | ескімоська | спроби кін. XIX століття; з 1937 в Росії |
палеоазійська | гіляцька | нівхська | з 1937 |
Дене-єнісейська | на-дене | тлінгітська | спроби XIX — поч. XX століть |
Уральсько-юкагірська | юкагірська | юкагірська | з 1987 |