Водний стадіон (станція метро) — Вікіпедія

Координати: 55°50′23″ пн. ш. 37°29′11″ сх. д. / 55.83972° пн. ш. 37.48639° сх. д. / 55.83972; 37.48639

Водний стадіон
Московський метрополітен Замоскворіцька лінія
Загальні дані
Тип	Колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення	6 м
Проєктна назва	Водний стадіон
Кількість	1
Тип	Острівна
Форма	Пряма
Дата відкриття	31 грудня 1964
Архітектор(и)	М. Ф. Марковський, Ю. А. Колесникова
Інженер(и)-конструктор(и)	В. Кузнецов (рос.), О. А. Сергеев(рос.)
Будівельник(и)	БМУ-5 Мосметробуду
Пересадка на	Автобуси: 65, 65к, 70, 72, 123, 139, 243, 500, 565, 570, 594, 595, 621, 698, 888, т6, т43, н1;
Виходи до	Головинське шосе, Кронштадтський бульвар, вулиця Адмірала Макарова
Час відкриття	5:30
Час закриття	1:00
Код станції	040

п о р Замоскворіцька лінія

Легенда Ховрино Біломорська Оборотні тупики Річковий вокзал Водний стадіон Войковська ТЧ-2 «Сокіл» Сокіл Аеропорт Динамо Білоруська Маяковська Тверська ССГ до АПЛ Театральна Новокузнецька ССГ до КЛ, КРЛ, СТЛ Павелецька Автозаводська Технопарк Нагатінський метроміст через р. Москву Коломенська ССГ до Каширської Каширська ССГ до Варшавської Кантемировська Царицино Орєхово Домодєдовська Красногвардійська ТЧ «Братєєво» Алма-Атинська

«Во́дний стадіо́н» (рос. Водный стадион) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Річковий вокзал» та «Войковська», на території районів «Головинський» і «Войковський» Північного адміністративного округу міста Москви.

Станція відкрита 31 грудня 1964. Назва по розташованому поруч на Хімкинському водосховищі водному стадіону «Динамо», нині закинутого.

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 6 метрів), побудована за типовим проєктом. На станції два ряди по 40 чотиригранних колон з кроком 4 метри. Відстань між осями рядів колон — 5,9 метри.

Станція без колійного розвитку.

• Автобуси: 65, 65к, 70, 72, 123, 139, 243, 500, 565, 570, 594, 595, 621, 698, 888, т6, т43, н1;

Станція «Водний стадіон» була побудована при володарюванні М. С. Хрущова після виходу постанови 1955 «Про усунення надмірностей у проєктуванні та будівництві», тому вона має скромне оздоблення^[1]. Верхні частини колійних стін оздоблені білою керамічною плиткою. Цоколь стін покритий двома смугами фіолетової плитки, що символізують воду^[2]. Легкі колони станції облицьовані сірим смугастим мармуром Черновського родовища^[3]. Підлога викладена гранітними плитами сірих тонів. Підмурівок колон обрамлено білими квадратами з мармуру «коєлга»^[3]. У цілому три станції відкритої в 1964 році ділянки були побудовані за типовим проєктом і відрізняються лише оздобленням колон і колійних стін^[4]. На колійних стінах висять рекламні банери. За кількістю — по два на кожній стіні, тобто всього 4. Також є дві лавки. Одна з них розташована біля північного виходу, а інша — біля південного. У центрі станції стоїть колона екстреного виклику.

Два наземні вестибулі виконані за типовим проєктом. Це засклені залізобетонні павільйони. З платформи у вестибюль можна потрапити по ескалатору, спуститися з вестибюля на платформу можна по сходах. Ескалатори моделі ЕТ-5М встановлені в 1996 (північний вихід) і 1998 роках (південний вихід)^[5].

• Водний стадіон. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 23 листопада 2013. (рос.)
• «Водний стадіон» на сайті Артемія Лебєдєва metro.ru [Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Водний стадіон» на сайті news.metro.ru [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• План-схема станції
• «Водний стадіон» на KartaMetro.info — Міський транспорт, виходи у місто і схема станції на супутниковій мапі Москви.
• «Водний стадіон» на Яндекс. Картах.