Красногвардійська (станція метро) — Вікіпедія

55°36′50″ пн. ш. 37°44′42″ сх. д. / 55.61389° пн. ш. 37.74500° сх. д. / 55.61389; 37.74500

Красногвардійська
Замоскворіцька лінія
Загальні дані
Типодносклепінна мілкого закладення
Глибина закладення9 м
Проєктна назваБратєєво
Проєкт перейменуванняЗябликово (1991, 1992)
Кількість1
ТипОстрівна
ФормаПряма
Довжина162 м
Ширина10 м
Дата відкриття7 вересня 1985 року
Архітектор(и)І. Г. Петухова[ru], Шумаков М. І.[ru], співавтор Н. В. Шурыгина(рос.)
Інженер(и)-конструктор(и)Т. Б. Процерова(рос.)
Будівельник(и)БМУ-12 Мосметробуду
Пересадка на Зябликово
А: 37, 148, 151, 263, 287, 298, 511, 517, 608, 623, 676, 694, 704, 704к, 711, 719, 755, 768, 790, 795, 965, т11, н5
Виходи доОріховий бульвар, вулиця Муси Джаліля і Ясенева вулиця
Час відкриття5:30
Час закриття1:00
Код станції020, Кг
Мапа
Замоскворіцька лінія
Ховрино
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войковська
Сокіл
Аеропорт
Динамо
   
Білоруська
Маяковська
Тверська
Театральна
   
Новокузнецька
   
Павелецька
   
Автозаводська
Коломенська
Каширська
Кантемировська
Царицино
Орєхово
Домодєдовська
Красногвардійська
Алма-Атинська

«Красногвардійська» або «Червоногвардійська» (рос. Красногвардейская) — станція Замоскворіцької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Алма-Атинська» та «Домодєдовська», на території району Зябликово Південного адміністративного округу Москви.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 7 вересня 1985 у складі дільниці «Орєхово»—«Красногвардійська». Назву отримала по великому житловому масиву, в якому розташовувалася, — Красногвардійському району.

Вестибюлі та пересадки

[ред. | ред. код]

У станції два підземні вестибюлі та чотири виходи на поверхню по різних сторонах перехрестя Оріхового бульвару і вулиць Муси Джаліля і Ясенєвої.

  • Метростанція: Зябликово
  • Автобуси: 37, 148, 151, 263, 287, 298, 511, 517, 608, 623, 676, 694, 704, 704к, 711, 719, 755, 768, 790, 795, 965, т11, н5

Технічна характеристика

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 9 м) з однією острівною прямою платформою. Споруджена із монолітного залізобетону. Склепіння виконано у формі виразних кесонів, що складають 11 рядів уздовж осі станції.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]
Схема колійного розвитку станції Красногвардійська

Станція з колійним розвитком — 9 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу та одноколійна СЗГ до Люблінсько-Дмитровської лінії. У оборотних тупиках розташовано пункт технічного огляду.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

Оздоблення станції, як і її назва, присвячене темі Жовтневої революції. Колійні стіни оздоблені червоним мармуром. Підлога станції викладена сірим гранітом. Зал станції освітлюється великими квадратними світильниками-торшерами, розставленими по осі станції. Торці залу прикрашені вітражами роботи Л. Л. Берліна на тему революції. Станція стала першим проектом нині відомого і заслуженого підземного архітектора Миколи Шумакова, який спробував відтворити в рельєфі склепіння відомий «паризький» стиль.

«Красногвардійська», поряд зі станціями «Крилатське» і «Коньково», є підземною станцією Московського метро, ​​найменування якої розташовані в центрі залу, а не на колійних стінах. Також примітно, що на «Красногвардійській» такий дизайн застосували вперше в Московському метро, ​​та ще й вперше організували лави саме навколо центральних світильників.

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередня станція Лінія Наступна станція
Домодєдовська   Замоскворіцька лінія   Алма-Атинська