Гайдош Іштван Ференцович — Вікіпедія

Іштван Ференцович Гайдош
Народився5 травня 1971(1971-05-05) (53 роки)
СРСР СРСР село Яноші
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьугорець
Місце проживанняКиїв
Діяльністьдержавний та політичний діяч
Відомий завдякинародний депутат України
(IV, VII скликань)
Alma materТульський державний університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України IV скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаНародний депутат України
ПартіяСДПУ(о) (2005) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Іштван Ференцович Гайдош (нар. 5 травня 1971(19710505) у селі Яноші Берегівського району Закарпатської області)  — українець угорського походження, український політик і громадський діяч, народний депутат України; член фракції Партії регіонів (з 12.12.2012 по 20.02.2014); секретар комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 25.12.12); голова громадської організації «Демократична спілка угорців України» (з 2002); мер міста Берегове у 2006—2012.

Біографія

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

Батько Гайдош Ференц Ференцович; народився 30.10.1938; працював водієм, наразі пенсіонер.

Мати Петрушка Марта Юліївна; народилась 23.09.1945; вчитель математики, пенсіонер.

Дружина — Гайдош Ірина (1975 року народження); фізична особа — підприємець; сини: Іштван (1997 року народження); Мигай (1998 року народження); Андраш (2007 року народження).

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Тульський політехнічний інститут (1988—1991); Державний університет «Львівська політехніка» (1993—1995), інженер-механік, «Автомобілі та автомобільне господарство»; Ужгородський державний інститут інформатики, економіки і права, факультет права.

Володіє угорською, українською, російською мовами.

У 2018 році потрапив у базу сайту «Миротворець»[1].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]
  • З 1998 року по 2000 рік — голова Берегівської районної ради.
  • З 2000 року по 2002 рік — голова Берегівської райдержадміністрації[2][3].
  • З 2006 року 2012 — Берегівський міський голова.

Народний депутат України

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 7 — го скликання, обраний за списком Партії регіонів, № 74 у списку. На час виборів — мер міста Берегове. Народний депутат України 4 — го скликання (2002—2006) секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин. Отримав перемогу як депутат мажоритарник на окрузі № 72 (Закарпатська область). З 2002 по 2005 — член фракції СДПУ (о). 2005 року перейшов до фракції Соціалістичної партії України.

20 лютого 2014 року вийшов із фракції Партії регіонів.

З 2005 року по червень 2012 року — керівник партії «Демократична партія угорців України».

Громадська робота

[ред. | ред. код]
  • З 2002 року по теперішній час голова Громадської організації «Демократична спілка угорців України».

Скандали

[ред. | ред. код]

Гайдош засуджував Євромайдан і виступав на стороні його противників, співпрацює з угорською націоналістичною партією «Йоббік», яка підтримала окупацію Криму до РФ. З 2014 року Гайдош входить в список осіб, перебування яких небажане в Криму (за версією РФ).[4]

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Критично ставиться до українських націоналістичних рухів, в тому числі до партії «Свобода». Багато з подібних організацій Гайдош називає «нацистськими».[5] Критикує владу СРСР за те, що після закінчення Другої світової війни багато німців і угорці Закарпаття, які не мали стосунку до колабораціоністів, були репресовані.[6]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2004 — орден «За заслуги» III ступеня[7]
  • 2011 — орден «За заслуги» II ступеня[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гайдош Иштван Ференцевич - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2018.
  2. Розпорядження Президента України від 19 січня 2000 року № 18/2000-рп «Про призначення І. Гайдоша головою Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області»
  3. Розпорядження Президента України від 30 квітня 2002 року № 101/2002-рп «Про звільнення І. Гайдоша з посади голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області»
  4. В Крыму дополнили список украинцев, которым запрещен въезд. hvylya.net (рос.). 22 квітня 2014. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
  5. Депутат ВР от Закарпатья Иштван Гайдош о разгуле неонацизма на Украине | Информационно-аналитический портал. odnarodyna.org (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
  6. Иштван Гайдош предлагает осудить репрессии против венгров и немцев Закарпатья Reporter UA. Reporter UA (рос.). 18 квітня 2014. Процитовано 9 червня 2021.
  7. Указ Президента України від 21 серпня 2004 року № 951/2004 «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій»
  8. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»

Посилання

[ред. | ред. код]