Гіка-топенант — Вікіпедія

Гіка-топенант бермудського шлюпа

Гіка-топенант — снасті, що йдуть з топа щогли до нока гіка (подібно топенантам рей) і служать для підтримки останнього в горизонтальному положенні. Крім того, на гік на 1/3 відстані від нока вибленковим вузлом кріпиться трос з двома огонами на кінцях — гіка-топенант-штерти, через них проходить гіка-топенант. Замість гіка-топенанта може використовуватися лейзі-джек[en], що кріпиться по всій довжині гіка.

Невеликі човни з гіком часто не мають гіка-топенанта, гік у них утримується лише вертлюгом.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Самойлов К. И. Гика-топенант // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Самойлов К. И. Гика-топенант-штерты // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Jerzy W. Dziewulski Wiadomości o jachtach żaglowych. — Warszawa: Alma-Press, 2008. — 383 s. — ISBN 978-83-7020-358-0. (пол.)