Арахамія Давид Георгійович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арахамія.
Арахамія Давид Георгійович
груз. დავით გიორგის ძე არახამია
Ім'я при народженніАрахамія Давид Георгійович
Народився23 травня 1979(1979-05-23) (45 років)
Сочі, Краснодарський край, РРФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьгрузини
Діяльністьбізнесмен, політик
Alma materЄвропейський університет
УчасникРосійсько-українська війна (з 2014) і Війна на сході України
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання
Посаданародний депутат України
ПартіяСлуга народу
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
IMDbID 13444648
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Дави́д Гео́ргійович Араха́мія (груз. დავით გიორგის ძე არახამია, нар. 23 травня 1979, Сочі, Краснодарський край, РРФСР, СРСР), також відомий під псевдонімом Девід Браун (англ. David Braun) — український політик[1], підприємець, громадський діяч грузинського походження. Голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді України[2].

Засновник ІТ-компаній, волонтер. Секретар Національної інвестиційної ради[3][4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Давид народився 23 травня 1979 року в Сочі, РСФСР[5]. Деякий час жив у Грузії в Гаграх.

В 1992 року, (з 12 років) тікаючи від війни в Абхазії, переїхав з батьками жити в Латвію, потім якийсь час жили в Пензі[6], остаточно залишилися жити в Миколаєві[7][8], де виріс і закінчив загальноосвітню школу № 36[9].

Вивчав економіку в Європейському університеті (магістр)[9][8]. Пройшов магістерську програму Professional Management в Open University London[10].

В 2002 року заснував IT-компанію TemplateMonster, що стала піонером у сфері реалізації шаблонів вебсайтів, яку у 2013 році продав більше, ніж за $100 млн[11]. Співзасновник Weblium[12].

У березні 2014 року зі знайомими відкрив сайт для збору коштів на екіпірування десантників 79-ї бригади[13][14]. З цього почалася волонтерська ініціатива «Народний проект», яка стала однією з провідних у своєму роді[15][16].

У серпні 2014 призначений радником голови Миколаївської облдержадміністрації з питань волонтерської діяльності[17][18], у вересні — уповноваженим міністра оборони з питань закупівель[19], а в жовтні — радником міністра оборони та головою Ради волонтерів при Міністерстві оборони України[20][19][21]. В листопаді 2014 став співзасновником Асоціації народних волонтерів України та куратором «волонтерського десанту» — групи волонтерів, що почали працювати в Міноборони[19][22][23][24].

9 липня 2019 року Президент України Володимир Зеленський призначив Арахамію членом Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром»[25].

Є співзасновником ТОВ «МВА-Центр», ТОВ «Українське агентство експорту та інвестицій», ГО «Міжнародний центр стратегій безпеки та оборони»[26].

Політика

[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від владної партії Слуга народу на виборах 2019 року, № 4 у списку.[27] Безпартійний.[28]

Голова фракції партії «Слуга народу»[29]. Член партії «Слуга народу»[30], голова Миколаївської обласної організації[31].

Голова підкомітету з питань нагляду за діяльністю державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки[32].

Голова слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів у період із 2014 по 2018 роки в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.)[33][34].

Член спеціальної комісії Верховної Ради України з питань формування і реалізації державної політики щодо відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України[35].

Керівник депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з США[36][37].

З подачі Арахамії здійснені кадрові зміни голів управлінь Держгеокадастру в низці областей[38].

Лобіст тютюнових корпорацій

[ред. | ред. код]

25 лютого 2021 року глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував на 30 % знизити акцизний податок для тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) і вніс відповідну поправку в законопроєкт № 4278 «Про міжнародні поштові відправлення». В Інституті законодавчих ідей відзначають, що пропозиція нардепа дає необґрунтовані привілеї для окремої категорії тютюнових виробів. Якщо поправку візьмуть, то держбюджет недоотримає до 3 млрд грн.[39][40]

Після невдалого розгляду в Комітеті Арахамія знову виносить поправку на голосування щодо зниження оподаткування у квітні 2021 року. З його слів, він зробив це на звернення конкретної тютюнової компанії «Філіп Морріс», яка ввозить ці вироби в Україну.[41]

7 березня 2021 року під час відпустки на Мальдівах, Давид Арахамія зустрічався з куратором тютюнового ринку Борисом Кауфманом, як повідомляють ряд ЗМІ метою зустрічі, як і самої поїздки, було вирішення проблеми зниження ставок акцизів на стіки.[42]

Співпраця з компартією Китаю

[ред. | ред. код]

У липні 2021 року Арахамія заявив, що партія «Слуга Народу» має спільні принципи з Комуністичною партією Китаю та що «Україна розглядає Китай як приклад та вважає його стратегічним партнером»[43]. Згодом разом з заступником фракції «Слуга Народу» Олександром Корнієнком привітав Комуністичну партію Китаю зі 100-річним ювілеєм[44].

Статки та фінансовий стан

[ред. | ред. код]

Згідно із декларацією за 2020 рік, Арахамія отримав доходи у вигляді зарплати в парламенті (157,3 тис. грн), від зайняття підприємницькою діяльністю (4 млн. 724,9 тис. грн), від відчуження рухомого майна (870 тис. грн)[45]. На банківських рахунках має 647,7 тис. грн і 26,6 тис. доларів, а готівкою — 650 тис. доларів і 100 тис. євро. Крім того, у нього з дружиною Вікторією ще 2,1 млн грн, 250 тис. доларів і 100 тис. євро готівкою. Відповідно до декларації, у Арахамії у власності 4 земельні ділянки та садовий будинок в Київській області, дві квартири і два нежитлових приміщення. Нерухомість, зареєстрована на дружину: земельна ділянка у Львівській області, 3 квартири в Києві, житловий будинок в Миколаївській області. За 2020 рік дружина нардепа отримала 1,1 млн грн від відчуження рухомого майна, 84,2 тис. грн виплат соціального фонду, та 12,9 тис. грн відсотків.

Невідповідності в декларації

[ред. | ред. код]

За інформацією журналістів інтернет-видання Букви, Арахамія в електронній декларації вказав експертну вартість свого будинку, занижену від ринкової у 10 разів[46][47].

Скандали

[ред. | ред. код]

Відновлення водопостачання в Криму

[ред. | ред. код]

11 лютого 2020 року на етері телеканалу Прямий заявив про можливість відновлення подачи води до тимчасово окупованого РФ Криму[48][49]. Це викликало суспільну критику та збурило український політикум. Представники Меджлісу кримськотатарського народу назвали це «здачею народу». Спікер парламенту Дмитро Разумков запевнив, що жодних перемовин про це Україна не вела. Згодом Арахамія вибачився[50].

Сексизм

[ред. | ред. код]

23 червня 2020 року потрапив у сексистський скандал, обговорюючи з головою партії «Слуга народу» Олександром Корнієнком зовнішність депутатки Ірини Аллахвердієвої[51]. Пізніше Корнієнко заявив у відеозверненні, що у записаній на відео розмові він говорив не лише про Ірину Аллахвердієву, а й про можливу кандидатку в мери Миколаєва від партії «Слуга народу» Тетяну Домбровську[52][53].

Незадекларовані польоти літаком підсанкційного олігарха

[ред. | ред. код]

Двічі за 2021 рік Арахамія літав до Відня літаком, що належить структурам підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа. Подорожі відбувались під час припинення авіасполучення з Австрією через пандемію COVID-19. Політик підтвердив, що самостійно профінансував ці подорожі, хоча формально їх оплатила дружина, щоб уникнути декларування[54][55].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • За волонтерську діяльність нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (Указ Президента України від 23 серпня 2014)[56].

Факти

[ред. | ред. код]

28 січня 2022 року разом з Данилом Гетманцевим подав законопроєкт № 6562, що відміняв мито для бітуму виробництва Росії.[57][58]

Особисте життя

[ред. | ред. код]
Давид Арахамія
у соціальних мережах
Давид Арахамія на сайті Facebook
Давид Арахамія на сайті Telegram

Одружений вдруге. Має шістьох дітей[8][18][59][60].

Дружина — Вікторія.

Два сини — Давид і Даніель.

Чотири доньки — Дана, Демі, Даріка, Деніс.

Батько — вчитель, мати — косметолог[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ На з’їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 січня 2023.
  2. ↑ Голова депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ". Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
  3. ↑ Указ Президента України від 21 червня 2019 року № 423/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  4. ↑ Президент України призначив Давида Арахамію секретарем Національної інвестиційної ради. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  5. ↑ Николаевский «грузинобандеровец» получил украинский паспорт. NikLife. 09.02.2015. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 13.08.2017.
  6. ↑ а б Давид Арахамія - біографія. ТСН.ua (укр.). 8 березня 2022. Процитовано 11 березня 2024.
  7. ↑ Рингис А. (20.10.2014). Как волонтеры помогут Министерству обороны. Украинская правда. Архів оригіналу за 11.04.2016. Процитовано 13.08.2017.
  8. ↑ а б в Арахамия Давид Георгиевич. LB.ua. 26.01.2015. Архів оригіналу за 12.08.2017. Процитовано 13.08.2017.
  9. ↑ а б Завтрак с Грачевой: David Braun или Давид Арахамия. NikLife. 12.06.2014. Архів оригіналу за 01.05.2016. Процитовано 13.08.2017.
  10. ↑ Список депутатів від партії «Слуга Народу» [Архівовано 8 серпня 2019 у Wayback Machine.] sluga-narodu.com
  11. ↑  Давид Браун. 100 млн. $ на продаже Template Monster. Про Weblium  на YouTube
  12. ↑ Weblium. weblium.com. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.
  13. ↑ Яровая М. (02.04.2014). Активисты запустили краудфандинговую кампанию на нужды десантников. ain.ua. Архів оригіналу за 16.04.2016. Процитовано 13.08.2017.
  14. ↑ Тонковид В. (14.08.2014). Валерий Кисель: «Народной броне» сейчас больше нужны свободные руки, а проектам «Народная связь» и «Снова в бой» - средства». Mukola.net. Архів оригіналу за 03.05.2016. Процитовано 13.08.2017.
  15. ↑ Рингис А. (31.07.2015). Бэк-офис армии. Как работают альтернативные службы тыла. Украинская правда. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2017.
  16. ↑ Малинка В., Ольга Герман О. (18.07.2014). Волонтери війни. Дзеркало тижня. Україна. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 13 серпня 2017.
  17. ↑ Давид Арахамия стал советником главы Николаевской ОГА. НикВести. 07.08.2014. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 13.08.2017.
  18. ↑ а б Мірошниченко А. (17.08.2014). Давид Арахамія: Батьківщина там, де ти став особистістю. Для мене - це Україна. Укрінформ. Архів оригіналу за 03.05.2016. Процитовано 13.08.2017.
  19. ↑ а б в Хлібко М. (05.12.2014). «Щоб почалися зміни, потрібні велике бажання, надійна команда і час». Народна армія. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 13.08.2017.
  20. ↑ Волонтер Арахамія: «Потрібно інтегрувати волонтерів у систему, щоб вони її ламали» (відео). SavikShusterStudio. 04.12.2015. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) Текст (doc), архів (html).
  21. ↑ «В Міністерстві оборони України буде створено Раду волонтерів», — генерал-полковник Валерій Гелетей. Міністерство оборони України. 02.10.2014. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 13.08.2017.
  22. ↑ Рингис А. (05.11.2015). "Волонтерский десант" демобилизован. Идеолог проекта Давид Арахамия об эксперименте в МО. Украинская правда. Архів оригіналу за 13.04.2016. Процитовано 13.08.2017.
  23. ↑ Рингис А., Тытыш Г., Ларин Д. (28.01.2015). "Вирус" в Министерстве обороны. Украинская правда. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 13 серпня 2017.
  24. ↑ Давид Арахамия: В Минобороны нет закупок без откатов и коррупции. ЛІГА.net. 19.11.2014. Архів оригіналу за 14.04.2016. Процитовано 13.08.2017.
  25. ↑ Указ Президента України від 9 липня 2019 року № 499/2019 «Про членів Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром»»
  26. ↑ Clarity Project. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 24 серпня 2019.
  27. ↑ На з’їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 січня 2023.
  28. ↑ Центральна виборча комісія
  29. ↑ У Раді сформували фракції [Архівовано 3 вересня 2019 у Wayback Machine.] РБК-Україна (29.08.2019)
  30. ↑ Далі буде. У Києві пройшов з'їзд Слуги народу, на якому обрали нового голову партії - хроніка. НВ. 10 листопада 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 25 листопада 2019.
  31. ↑ «Слуга народу» обрала голів ще дев'яти обласних осередків партії. Укрінформ. 05.06.2020. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 5 червня 2020.
  32. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  33. ↑ Арахамія Давид Георгійович [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.] Верховна Рада України
  34. ↑ Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів у період з 2014 по 2018 роки в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) [Архівовано 23 червня 2020 у Wayback Machine.] Верховна Рада України
  35. ↑ Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань формування і реалізації державної політики щодо відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України [Архівовано 18 червня 2020 у Wayback Machine.] Верховна Рада України
  36. ↑ Депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків зі Сполученими Штатами Америки очолив голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Верховна Рада України (23 вересня 2019)
  37. ↑ Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Сполученими Штатами Америки [Архівовано 26 вересня 2018 у Wayback Machine.] Верховна Рада України
  38. ↑ Віталій Кравченко (3 грудня 2020). Така корова потрібна самому: чому депутати провалили ліквідацію Держгеокадастру (укр.). Букви. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  39. ↑ За що б'ються депутати. Які лобістські та корупційні закони просувають у Раді. ФОКУС (укр.). 20 липня 2021. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2021.
  40. ↑ Менше – значить більше? Чому у «слуг» пропонують знизити акцизи на тютюн | VoxUkraine. voxukraine.org (укр.). Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  41. ↑ ’’Лобізм Арахамії на пальцях’’ (відео). Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  42. ↑ Лобіювання інтересів Бориса Кауфмана: зв'язок депутата Арахамії з бізнесменом — "Секретні матеріали". ТСН.ua (укр.). 17 березня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  43. ↑ Арахамія заявив, що «Слуга народу» має спільні принципи з Комуністичною партією Китаю (укр.). Букви. 7 липня 2021. Архів оригіналу за 7 липня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
  44. ↑ Як лідери «Слуги народу» Арахамія та Корнієнко хвалили Комуністичну партію Китаю, – відео (укр.). Букви. 11 липня 2021. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 13 жовтня 2021.
  45. ↑ Перегляд документа #82c76231-5ae5-4a17-bc8b-33a7865c82cc | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  46. ↑ Арахамія занизив вартість свого будинку в декларації вдесятеро, - ЗМІ (укр.). Еспресо TV. 8 липня 2020. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  47. ↑ Арахамія в декларації вказав експертну вартість свого будинку, занижену від ринкової у 10 разів (укр.). Букви. 8 липня 2020. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  48. ↑ Вода в Крим в обмін на виведення військ з Донбасу: Арахамія розповів про можливий компроміс з Росією (укр.). Прямий. 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
  49. ↑ Арахамія згоден пустити воду в Крим в обмін на поступки щодо Донбасу (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
  50. ↑ Арахамія вибачився за "воду в Крим в обмін на Донбас" (укр.). BBC. 12 лютого 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  51. ↑ "Баба робоча, як корабельна сосна": "слуги народу" із нотами сексизму обговорювали свою колегу (укр.), процитовано 3 грудня 2023
  52. ↑ Підприємець і громадська діячка, яку "слуги" обізвали "робочою бабою", виявилась прихильницею Путіна (укр.). Прямий. 30 червня 2020. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  53. ↑ «Корабельна сосна» і ще 4 сексистські скандали нової влади. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
  54. ↑ Михайло Ткач (13 жовтня 2021). Ідентифікація Брауна. Таємні зустрічі та приховані перельоти Давида Арахамії (укр.). Українська правда. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
  55. ↑ Арахамія двічі під час локдауну літав до Відня бортом зі структури Фірташа (укр.). Букви. 13 жовтня 2021. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
  56. ↑ Указ Президента України №676/2014. president.gov.ua. 23.08.2014. Архів оригіналу за 19.03.2016. Процитовано 13.08.2017.
  57. ↑ Російський бітум для «Великого будівництва»: як «слуги» хочуть обнулити мито для Росії. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  58. ↑ Лідери партії Зеленського запропонували скасувати мито на імпорт бітуму для ремонту доріг. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  59. ↑ Арахамія про Зеленського, Коломойського і те, як став четвертим номером «Слуги народу». Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  60. ↑ Право на владу. Поліграф, так поліграф. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Арахамія Давид Георгійович
Зовнішні відеофайли
Абрамович і таємні переговори в Стамбулі зі зняття з Путіна санкцій// №277 - Юрій Швець на YouTube // Юрій Швець — офіційний канал. — 2022. — 25 липня. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арахамія_Давид_Георгійович&oldid=43420020