Альберт Сент-Дьйорді — Вікіпедія

Альберт Сент-Дьйорді
угор. Szent-Györgyi Albert
Ім'я при народженніугор. Albert Imre Szent-Györgyi
Народився16 вересня 1893(1893-09-16)
Будапешт, Австро-Угорщина[1][2]
Помер22 жовтня 1986(1986-10-22) (93 роки)
Вудс-Гол,
·ниркова недостатність[3]
ПохованняWoods Hole Village Cemeteryd[4]
Місце проживанняСполучені Штати Америки
КраїнаСША США
Діяльністьбіохімік, хімік, політик, лікар, викладач університету, антивоєнний активіст, фізіолог
Alma materБудапештський університет
ГалузьБіохімія
ЗакладЛейденський університет, Кембриджський університет, Сегедський університет
Посадачлен Національних зборів Угорщини[d], member of the Hungarian upper chamberd і member of the Provisional National Assemblyd
Науковий ступіньдоктор медицини, доктор філософії у галузі хімії
Науковий керівникHartog Jacob Hamburgerd
ЧленствоУгорська академія наук
Папська академія наук[5]
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Леопольдина
Національна академія наук США
Партіянезалежний політик
ВійнаПерша світова війна
Відомий завдяки:вітаміни, біологічне окиснення, механізми м'язового скорочення
МатиJozefina Lenhossékd
У шлюбі зKornélia Deményd
Márta Borbíród
June Susan Wichtermand
Marcia Houstond
РодичіGyörgy Libikd[6]
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1937)
Автограф

Альберт Сент-Дьйорді (Сент-Дьорді) (угор. Szent-Györgyi Albert, 16 вересня 1893, Будапешт — 22 жовтня 1986, Вудс-Гол) — американський біохімік угорського походження, удостоєний в 1937 р. Нобелівської премії з фізіології або медицини за цикл робіт, присвячених біологічному окисненню.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Альберт Сент-Дьйорді народився 16 вересня 1893 р. в Будапешті. Закінчив Будапештський університет, у 1917  р. отримав ступінь доктора медицини. Повернувшись з армії після Першої світової війни, поїхав у Нідерланди. У 1922-1926 рр.. працював в Лейденському університеті, потім (у 1927, 1929 рр..) — в Кембриджському університеті, де в 1927 р. отримав докторський ступінь у галузі хімії. У 1927-1930 рр.. працював у клініці Мейо (США). У 1930 р. повернувся до Угорщини. У 1931-1945 рр.. був професором Сегедського університету, в 1945-1947 рр.. — Будапештського університету. У 1947 р. емігрував до США. Працював у Морській біологічній лабораторії у Вудс-Голі (штат Массачусетс) і в Інституті з вивчення м'язів. У 1975 р. став науковим керівником Національного фонду досліджень раку.

Науковий внесок

[ред. | ред. код]

Основні роботи Сент-Дьйорді присвячені хімії вітамінів, вивчення процесів окиснення в клітині, механізмів м'язового скорочення. У 1927-1929 рр. він виявив у рослинних тканинах гексуронову кислоту і довів її ідентичність вітаміну С. У 1936 р. відкрив вітамін Р. Вивчаючи споживання кисню при м'язовому скороченні, встановив каталітичну роль у цьому процесі дикарбонових кислот. У ході робіт, виконаних в 1939-1946 роках, відкрив актоміозиновий комплекс, що відіграє ключову роль в цьому процесі. Показав, що він складається з двох компонентів — білків актину та міозину. Продемонстрував роль аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) як джерела енергії під час роботи м'язів. Дослідження Сент-Дьйорді з вивчення розщеплення вуглеводів з утворенням діоксиду вуглецю, води та інших речовин і вивільненням енергії створили передумови для відкриття Кребсом циклу трикарбонових кислот.

Наукові праці

[ред. | ред. код]

Сент-Дьйорді є автором численних наукових праць — «Хімія м'язового скорочення» (Chemistry of Muscular Contraction; 1947), «Біоенергетика» (Bioenergetics, 1957); «Вступ до субмолекулярної біології» (Submolecular Biology, 1960). У 1970 він написав книгу «Божевільна мавпа» (The Crazy Ape), в якій висловив стурбованість долею людства в епоху науково-технічного прогресу.

Помер Сент-Дьйорді в Вудс-Голі 22 жовтня 1986 року.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118799614 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
  3. Encyclopedia of World BiographyGale.
  4. Find a Grave — 1996.
  5. www.pas.va
  6. Olympedia – György Libik — 2006.

Література

[ред. | ред. код]
  • Вюрмер Р. Альберт Сент-Дьйорді і сучасна біохімія. — В кн.: Обрії біохімії. М., 1964