Хрін (приправа) — Вікіпедія

Хрін

Походження	Росія
Необхідні компоненти	хрін[d], коренеплоди і A. rusticana
Медіафайли у Вікісховищі

Хрін — приправа, яку готують із кореневищ хрону (Armoracia rusticana). Вона широко використовується в кулінарії як самостійна приправа або як складник соусів і маринадів.

Хрін має давню історію використання в українській, європейській та азійській кухнях. Особливо популярний у слов’янських країнах, де його подають до м'ясних і рибних страв, холодцю, сала та варених яєць. Також використовується в консервації, зокрема для приготування маринадів та солінь.

Корінь хрону очищають, подрібнюють на тертці або у блендері, після чого змішують з оцтом, сіллю, цукром і водою для збереження смаку та аромату. Іноді до приправи додають буряк, що надає їй червонуватого кольору та м’якшого смаку.

Хрін містить ефірні олії, зокрема аллілгірчичну олію, яка надає йому характерного пекучого смаку та різкого аромату. Він відомий своїми антибактеріальними та протизапальними властивостями, сприяє травленню і використовується в народній медицині для зміцнення імунітету.

• Класичний тертий хрін - гострий і насичений
• Хрін з буряком - мякший із солодкуватими нотками
• Сметанковий або вершковий - ніжній смак

• 
  Хрін із США
• 
  Кошерний єврейський хрін
• 
  Копчена підчеревина з спеціями та хріном
• 
  Хрін зафарбований буряком

• Васабі

• Українські страви. К.:Державне видавництво технічної літератури УРСР. 1961. 454 с.

Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.