Чарлз Мізнер — Вікіпедія

Чарлз Мізнер
англ. Charles W. Misner
Народився	13 червня 1932(1932-06-13) Джексон, Мічиган, США[1]
Помер	24 липня 2023(2023-07-24)[2] (91 рік)
Країна	США[3][4][5]
Діяльність	фізик, письменник, педагог
Alma mater	Університет Нотр-Дам Принстонський університет (1957)
Галузь	ЗТВ, космологія[6] і квантова гравітація[6]
Заклад	Мерілендський університет[7]
Науковий керівник	Джон Арчибальд Вілер і Arnold Rossd[8]
Аспіранти, докторанти	C. V. Vishveshwarad Vincent Moncriefd Beverly Bergerd[8] James A. Isenbergd[8] Lawrence Charles Shepleyd[8] Richard Alfred Matznerd[8] Christopher Rhodes Stephensd[8] Paul Lawrence Chrzanowskid[8] William Allen Hiscockd[8] Carl H. Bransd[8] James M. Nesterd[8] Ralph F. Baierleind[8] Walter C. Hernandez, Jr.d[8] Richard A. Isaacsond[8] C. V. Vishveshwarad[8] Samaresh C. Maitrad[8] Michael P. Ryan, Jr.d[8] D. M. Chitred[8] Leslie G. Fishboned[8] Reinhard A. Breuerd[8] Terrence J. Honand[8] Mark D. Somersd[8] David R. Fisked[8] Conrad Schiffd[8] Michael Oakesd[8]
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма медаль Альберта Ейнштейна (2015) член Американського фізичного товариства[d] премія Денні Гайнемана з математичної фізики (1994)
Автограф

Ча́рлз Мі́знер (англ. Charles W. Misner, 13 червня 1932, округ Джексон, Мічиган — 24 липня 2023, Меріленд) — американський фізик, який спеціалізується на загальній теорії відносності та космології. Його роботи присвячені фундаментальним основам таких галузей фізики, як квантова гравітація і чисельна відносність. Один з авторів підручника-монографії Гравітація.

Чарлз Мізнер народився в Джексоні, штат Мічиган, 13 червня 1932 року^[9]. 1952 року здобув ступінь бакалавра в університеті Нотр-Дам, після чого продовжив навчання в Принстонському університеті, в якому 1954 року здобув ступінь магістра мистецтв, а 1957 року закінчив докторантуру. Науковим керівником його дисертації «Начерк фейнманівського квантування загальної теорії відносності; висновок польових рівнянь; тотожне занулення гамільтоніана» (англ. Outline of Feynman Quantization of General Relativity; Derivation of Field Equations; Vanishing of The Hamiltonian) був Джон Вілер^[10].

Від 1956 до 1959 року працював інструктором (викладачем) на факультеті фізики Принстонського університету, а від 1959 до 1963 — доцентом (англ. Assistant Professor). 1963 року Мінзер влаштувався до Мерілендського університету в Коледж-Парку як ад'юнкт-професор, там у 1966 році він здобув учене звання професор і на цій посаді пропрацював до 2000 року^[10].

Від 2000 року Мінзер є почесним професором Мерілендського університету (професор-емерит), де він також залишається членом Групи гравітаційної теорії (Gravitation Theory Group). Протягом своєї наукової кар'єри Мінзер був науковим керівником (головним чином у Принстонському і Мерілендському університетах) 22 аспірантів, з яких половина стала професорами фізики або математики^[11].

Мізнер викладав як запрошений професор у таких навчальних закладах, як Інститут гравітаційної фізики Товариства Макса Планка^[en] (також відомий як Інститут Альберта Ейнштейна), Інститут теоретичної фізики Кавлі в Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі, Папська академія Кракова (Польща), Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капіци, Каліфорнійський технологічний інститут, Оксфордський університет і Кембриджський університет^[10].

Більшість наукових робіт Мізнера пов'язані з загальною теорією відносності, яка описує гравітаційні взаємодії. Він відомий своїм внеском у ранній розвиток космології, — першим вказав на проблему горизонту^[12], а також на роль топології простору-часу в загальній теорії відносності, квантовій гравітації і чисельній відносності. На перетині топології і космології Мізнер першим вивчив динаміку моделі змішаного світу^[en], яка узагальнює моделі Фрідмана для раннього Всесвіту і є більш реалістичною, а також знайшов точний розв'язок рівнянь Ейнштейна, названий на його честь простором Мізнера^[13]. Разом з Річардом Арновіттом^[en] і Стенлі Десером він є автором гамільтонового формулювання загальної теорії відносності в специфічному 3+1-розщепленні простору-часу на простір і час. Цей підхід, відомий як формалізм Арновітта — Десера — Мізнера, відіграє важливу роль у спробах сформулювати квантову теорію гравітації і є математичною основою більшості підходів чисельної відносності, тобто чисельного розв'язку повних, а не наближених рівнянь Ейнштейна в сильних гравітаційних полях. Саме за розробку цього формалізму 1994 року Арновітту, Десеру і Мізнеру присуджено премію Денні Гайнемана^[9].

• Ґрант Ґуґґенгайма (1972)^[14]
• Премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізики (1994)^[9]
• Член Американської академії мистецтв і наук (від 2000)

Мізнер католик. Одружений від 1959 року і має чотирьох дітей^[9].

• Charles W. Misner, Kip S. Thorne, John Archibald Wheeler. Gravitation. — San Francisco : W. H. Freeman, 1973. — ISBN 0-7167-0344-0.
  • Російський переклад: Мизнер Ч., Торн К., Уилер Дж. Гравитация. — М. : Мир, 1977. — Т. 1—3.
• Charles W. Misner, Patrick A. Cooney. Spreadsheet Physics. — Reading, MA : Addison-Wesley, 1991. — ISBN 0-201-16410-8.
• Directions in General Relativity: Proceedings of the 1993 International Symposium, Maryland / Ed. by Hu B.L., Ryan M.P., Vishveshwara C.V. — Cambridge University Press, 1993. — Т. 1: Papers in Honor of Charles Misner. — 448 с. — ISBN 9780521021395. — DOI:10.1017/CBO9780511628863. Збірник статей на честь Чарлза Мізнера

• Curriculum Vitae Charles W. Misner (PDF). Department of Physics - University of Maryland. Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2022. Біографія Мізнера на сайті Мерілендського університету
• Physics Ph.D. Theses Supervised by Charles W. Misner (PDF). Department of Physics - University of Maryland. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2012. Список учнів Ч. Мізнера