Казанець Іван Павлович — Вікіпедія

Іван Павлович Казанець
Іван Павлович Казанець
Іван Павлович Казанець
5-й голова Ради Міністрів Української РСР
28 червня 1963 — 16 жовтня 1965

Народився12 жовтня 1918(1918-10-12)
Лоцманська Кам'янка, Катеринославський повіт
Помер15 лютого 2013(2013-02-15) (94 роки)
Москва, Росія
ПохованийТроєкуровське кладовище
Відомий якметалург, політик
КраїнаУкраїна
Alma materСибірський державний індустріальний університетd
Політична партіяКПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Підпис

Іва́н Па́влович Казане́ць (12 жовтня 1918, Лоцманська Кам'янка — 15 лютого 2013, Москва) — партійний і державний діяч доби СРСР. Голова Ради Міністрів Української РСР (червень 1963 року — вересень 1965 року), Міністр чорної металургії СРСР (1965—1985). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1956—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1981 роках. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1952—1954 роках. Член ЦК КПУ в 1954—1966 роках. Члени Президії ЦК КПУ 19 лютого 1960 — 20 жовтня 1965 р. Депутат Верховної Ради СРСР 4—11-го скликань (у 1954—1986 роках), депутат Верховної Ради УРСР 4—6-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 12 жовтня 1918 р. в селянській родині в селі Лоцманська Кам'янка Катеринославського повіту Катеринославської губернії (тепер Дніпропетровський район Дніпропетровської області).

Закінчив семирічну школу і в 1934 р. став учнем Дніпропетровського індустріального технікуму, який закінчив у 1937 році.

У 1937 році разом зі своїми однокурсниками відряджений працювати на Кузнецький металургійний комбінат в Сибір. Тут пройшов усі щаблі — від робітника до інженерно-технічного працівника: був електриком, майстром кабельних мереж, з 1938 року — інженер, а з 1939 року — начальник дільниці заводських підстанцій. Одночасно з 1937 по 1944 рік навчався на вечірньому відділенні Сибірського металургійного інституту. Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1944 році дістав призначення на Єнакіївський металургійний завод Сталінської області. Тут працював начальником зміни, потім — начальником навчально-курсового комбінату. Починаючи від 1945 р. — заступник секретаря парткому заводу, з 1947 року — заступник начальника і начальник цеху. З 1950 по 1952 рік — парторг ЦК ВКП(б) на заводі.

У 1952 році — 1-й секретар Єнакіївського міського комітету КП(б)У, у 1952—1953 роках — 1-й секретар Макіївського міського комітету КПУ Сталінської області.

З вересня 1953 до березня 1960 року — 1-й секретар Сталінського обласного комітету КПУ.

З 19 лютого 1960 до 2 липня 1963 року — 2-й секретар ЦК Компартії України.

З 28 червня 1963 року до 16 жовтня 1965 року — голова Ради Міністрів Української РСР.

2 жовтня 1965 — 5 липня 1985 року — міністр чорної металургії СРСР.

З липня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Останні роки працював радником в Корпорації чорної металургії.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • п'ять орденів Леніна (26.04.1957, 1958, 1966, 1968, 1971),
  • орден Жовтневої Революції (1978)
  • 20 медалей (серед них 4 — зарубіжних країн).

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Казанец И. П. О черной металлургии США / И. П. Казанец. — М.: Металургія, 1975. — 199 с.: ил.
  • Казанец И. П. Черная металлургия в девятой пятилетке / И. П. Казанец. — М.: Металургія, 1972. — 112 с.: ил.
  • Казанец И. П. Черная металлургия на рубеже новой пятилетки / И. П. Казанец. — М.: Металургія, 1971. — 71 с.: ил.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Єфіменко Г. Г. Казанець Іван Павлович [Архівовано 26 березня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8. — С. 17.
  • Уряди України у ХХ ст. Науково-документальне видання. Київ, 2001.
  • Казанец Иван Павлович // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. — К.: Скарбниця: Изд. дом. «Деловая Украина», 2001. — С. 98–100, 118—125.
  • Казанец Иван Павлович // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. — 2-е изд., доп. — К.: Изд-во Европ. ун-та, 2004. — С. 184—185.
  • Казанец Иван Павлович // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1975. — Т. 11. — С. 137.
  • Казанець Іван Павлович // Рад. енцикл. історії України. — К., 1970. — Т. 2. — С. 287.
  • Казанець Іван Павлович // УРЕ. — К., 1961. — Т. 6. — С. 59–60.
  • Казанец Иван Павлович // УСЭ. — К., 1980. — Т. 4. — С. 392.

Посилання

[ред. | ред. код]