Козакове — Вікіпедія

село Козакове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Новоборисівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51140110080049346
Облікова картка Козакове 
Основні дані
Засноване 1900
Населення 232
Площа 0,48 км²
Густота населення 483,33 осіб/км²
Поштовий індекс 67153
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 47°3′23″ пн. ш. 30°4′17″ сх. д. / 47.05639° пн. ш. 30.07139° сх. д. / 47.05639; 30.07139
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Місцева влада
Адреса ради 67153, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Полішпакове, вул. Центральна, 5
Карта
Козакове. Карта розташування: Україна
Козакове
Козакове
Козакове. Карта розташування: Одеська область
Козакове
Козакове
Мапа
Мапа

Козако́ве (у минулому — хутір Козака) — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 232 осіб.

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше на картах Російської імперії хутір Козакова з'являється в 70 рр 19 столітті.

Хутір виник на землях поміщика Брашевана і його синів. Всі православні були прихожанами Брашувановской Покровської церкви (1807 році побудованої).

Юридичні возаімоотношенія з поміщиком будувалися на оплату десятини від врожаю. Земля перебувала в оренді.

1865 році поряд з хутором проходить залізниця, таким чином роблячи використання земель навколо більш економічно вигідним і привертає німецьких колоністів, що надалі призводить до виникнення німецьких хуторів Байтельсбахера, Паідельшпак і Сутера

С 1923 року після організації Одеської губернії Козакова в ходить до складу Подколінскої сільрадм Цебриківського району.

З 1924 по 1928 в Козакова були переселени жителі Київської та Волинської губерній в складі 51 сімей 222 чоловік

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Підколінської сільської Ради[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 263 особи, з яких 125 чоловіків та 138 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 232 особи.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 87,07 %
молдовська 11,21 %
російська 1,72 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 Серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  2. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Сборная таблица Военно-Топографической карты Российской империи (Ф.Ф Шуберт.3 версты в одном дюйме) Сьемка 1846—1863
  • Список населенных пунктов. Некоторые справчныя даныя по Тираспольскому уезду. Херсонской губерни. Одесса 1907

Література

[ред. | ред. код]

Посилення

[ред. | ред. код]