Amilcar Italiana — Вікіпедія

Amilcar Italiana

Тип	Акціонерне товариство
Галузь	Автомобілебудування
Засновано	1925
Закриття (ліквідація)	1929
Причина закриття	Банрутство
Штаб-квартира	Рим, Італія
Ключові особи	Євгеніо Сільвані Альберто Фаганьйоло Мео Константіні
Продукція	Транспортні засоби
Власник(и)	Compagnia Generale Automobili (CGA) (1925-27) Società Industriale Lombardo Veneta Automobili ( SILVA) (1927-29)

Amilcar Italiana (Амількар Італьяна) — з 1925 року італійський виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Рим. Фірма займалася виробництвом автомобілів за ліцензією французької компанії Amilcar. З 1925 року власником ліцензії була фірма Compagnia Generale Automobili, а у 1927 році ліцензію перекупила компанія Societa Industriale Lombardo Veneta Automobili. У 1929 році компанія припинила виробництво автомобілів.

Компанія Amilcar Italiana була створена для виробництва за ліцензією французьких моделей Amilcar.

Французька фірма Amilcar почала виробляти так звані "сайклкари" (легкі маленькі автомобілі), ще у 1921 році було спроектовано і виготовлено 4-циліндровий двигун, об'ємом 903 см³, який помістили у невелику машину з колісною базою всього 91 дюйм. Модель, що називалася Amilcar CC, з'явилася в 1921 році. Двигун з бічним розташуванням клапанів мав систему змащення розбризкуванням і був оснащений тришвидкісною коробкою передач. Автомобіль був простої конструкції і його легко було виготовляти, що спонукало Amilcar шукати ліцензіатів для виробництва по всій Європі. CC пізніше став доступним у додаткових версіях - Amilcar C4 був трохи довшим спортивним автомобілем. У 1924 році були представлені моделі CS (1004 см³) і CGS Grand Sport (1074 см³) з доопрацьованими двигунами і гальмами на всіх колесах.

У 1925 році ліцензія на випуск цих автомобілів була куплена італійською компанією Compagnia Generale Automobili (CGA, укр. - "Генеральна автомобільна компанія") на чолі з Мео Константіні та Євгеніо Сільвані. Метою було виробляти доступні, відносно високопродуктивні французькі автомобілі в Італії. Таким чином, CGA могла заощадити на імпортних митах. Компанія мала виробничі приміщення в Лекко та офіси у Мілані. Перші моделі, вироблені компанією CGA, базувалися на французькій серії CC.

У 1926 році компанія Amilcar Italiana створила спортивну модель GS Sport, оснащену 4-циліндровим 33-сильним двигуном, об'ємом 1074 см³. Чотирициліндровий двигун був обладнаний знімною алюмінієвою головкою. GS Sport досягнув певного успіху у змаганнях.

У 1927 році ліцензію на виробництво автомобілів перекупила інша італійська фірма Societa Industriale Lombardo Veneta Automobili (SILVA) з Верони на чолі з Альберто Фаганьйоло. До автомобілів, що вже випускалися в Італії, вона додала модель 7CV GS з компресором Cozette для тих, хто бажав більше потужності. Ця модель мала занижену підвіску для гонок і трохи потужніший двигун, що видавав 35 к.с., і відповідала французькій CGSS. GS з нагнітачем виграв ралі Монте-Карло 1927 року.

Італійські автомобілі добре продавалися. У 1926-1929 роках було виготовлено 4700 автомобілів CGS та CGSS.

У кінцевому підсумку, автомобілі інших італійських виробників, такі як Fiat 509, виявилися більш успішними та популярними в Італії, і до 1929 року діяльність компанії Amilcar Italiana припинилася. Французький автовиробник Amilcar продовжував виробляти автомобілі до 1940 року, але після Другої світової війни виробництво не відновилося.

• 1925 - Amilcar Italiana 6CV
  • Amilcar Italiana 7CV
• 1926 - Amilcar Italiana GS
  • Amilcar Italiana C4
• 1927 - Amilcar Italiana 7CV GS

• Gilles Fournier et Claude Rouxel, Paris, Rétroviseur, 1994, 49 p. ISBN 978-2-840-78022-9, OCLC 464176319

• Harald Linz, Halwart Schrader: Die Internationale Automobil-Enzyklopädie. United Soft Media Verlag, München 2008, ISBN 978-3-8032-9876-8.
• George Nick Georgano (Chefredakteur): The Beaulieu Encyclopedia of the Automobile. Volume 1: A–F. Fitzroy Dearborn Publishers, Chicago 2001, ISBN 1-57958-293-1.
• George Nick Georgano: Autos. Encyclopédie complète. 1885 à nos jours. Courtille, Paris 1975.