Кардамон справжній — Вікіпедія

Кардамон справжній
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Імбироцвіті (Zingiberales)
Родина:	Імбирні (Zingiberaceae)
Рід:	Elettaria
Вид:	E. cardamomum
Біноміальна назва
Elettaria cardamomum (L.) Maton, 1811
Варитети
Elettaria cardamomum var. major (Sm.) Thwaites Elettaria cardamomum var. minus Watt Elettaria cardamomum var. minuscula Burkill
Синоніми
Alpinia cardamomum (L.) Roxb. Amomum cardamomum L. Amomum ensal Raeusch. Amomum uncinatum Stokes Cardamomum malabaricum Pritz. Cardamomum officinale Salisb. Matonia cardamomum (L.) Stephenson & J.M.Churchill Zingiber minus Gaertn.

Кардамон справжній^[1] або Елетарія кардамон^[2] (Elettaria cardamomum (L.) Maton) — рослина з роду елетарія (Elettaria) родини імбирних.

Багаторічна трав'яниста рослина з великим кореневищем, що утворює декілька трав'янистих стебел заввишки 2-3 м. Листки короткочерешкові, ланцетоподібної форми, до 70 см завдовжки і 8 см завширшки. Квітконоси заввишки до 60 см, у нижній частині покриті лускатими листочками. Квітки білого або блідо-зеленого кольору, зигоморфні, зібрані в китиці, розміщуються в пазухах приквітків. Чашечка 3-зубчаста, віночок з 3 пелюсток. Тичинок 3, з них тільки одна фертильна. Дві інші розростаються подібно пелюсткам віночка і приростають до маленької губи. Плід — 3-гніздова коробочка, що розтріскується, жовтуватого або бурого забарвлення, 1-2 см завдовжки і 0,8 см завширшки. Насіння неправильно-незграбної форми, червонувато-сірого або червонувато-бурого забарвлення. В одній коробочці міститься до 20 насінин.

Батьківщиною кардамону справжнього є Індія і Шрі-Ланка, та, можливо, Південно-Східна Азія (уздовж східного узбережжя Сіамської затоки — Кардамонові гори). Широко культивується в тропічних областях. Його головними виробниками та експортерами є Гватемала, Індія, Індонезія, Таїланд, Шрі-Ланка, Камбоджа, Сальвадор, Тайвань. Експорт цієї пряності в кінці 1980-х років з Гватемали склав 11 600 т, Індії — 2 481 т, Індонезії — 1 249 т, Шрі-Ланки — 232 т.

Це тропічна рослина теплого і вологого клімату. Найсприятливіші умови зволоження для нього створюються при річній сумі опадів 2 500-3 000 мм і рівномірному їх випаданні. В Індії його успішно культивують в районах, розташованих на висоті від 600 до 1 500 м над рівнем моря. Надає перевагу кислим, добре зволоженим суглинним ґрунтам.

Насіння кардамону справжнього, відоме як прянощі під назвою «кардамон». Містить 4-8 % ефірної олії. Широко застосовуються не тільки в кулінарії, а й для медичних та парфумерних цілей. У країнах Азії кардамон використовують для приготування жувальних засобів, часто з додаванням листя бетелю, а також для ароматизації кави.

Розмножують кардамон справжній кореневищами і насінням. На 1 га висаджують 10 тис. рослин або більше. Догляд за насадженнями полягає в боротьбі з бур'янами і розпушуванні ґрунту. Підгодовують повним мінеральним добривом. Іноді кардамон вирощують в міжряддях молодих кавових плантацій або насаджень горіха як ущільнювальну культуру.

Плодоношення рослин починається на 2-4-й рік після посадки. Врожайність сирих плодів — 1,1-2,5 т / га, вихід сухих коробочок — 20-25 %. Товарною частиною є насіння, на частку яких припадає близько половини маси врожаю.

Коробочки з насінням відокремлюють від рослин вручну, потім сушать і відбілюють на сонці. Висушені таким способом плоди набувають світло-жовтого забарвлення, що знижує їхні товарні якості на ринках країн Близького Сходу. Значно більшим попитом в країнах цього регіону користуються коробочки кардамону зеленого забарвлення. Його плоди набувають в результаті їх висушування при змінній температурі (54-43 °С) протягом 35 годин в спеціально обладнаних сушильних приміщеннях.

Розрізняють два сорти цих прянощів: малабарський кардамон (з невеликими плодами та насінням) і місорський (більші плоди та насіння).

• http://www.ecosystema.ru/07referats/cultrast/050.htm [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Meconopsis на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)

• Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
• Council of Scientific and Industrial Research, India. 1952. The wealth of India: a dictionary of Indian raw materials and industrial products. Raw materials. Delhi. 3:149-160. (англ.)
• Dassanayake, M. D. & F. R. Fosberg, eds. 1983. A revised handbook to the flora of Ceylon. 4:529-530. (англ.)
• Duke, J. A. et al. 2002. CRC Handbook of medicinal herbs. (англ.)
• Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. (нім.)
• Guzman, C. C. de & J. S. Siemonsma, eds. 1999. Spices. In: Faridah Hanum, I. & L. J. G. van der Maesen, eds., Plant Resources of South-East Asia (PROSEA). 13:116. (англ.)
• Hanelt, P., ed. 2001. Mansfeld's encyclopedia of agricultural and horticultural crops. Volumes 1-6. (англ.)
• Kuriakose, G. et al. 2009. Domestication of cardamom (Elettaria cardomum) in Western Ghats, India: divergence in productive traits and a shift in major pollinators. Ann. Bot. (Oxford)103:727-733. (англ.)
• Leung, A. Y. & S. Foster. 1996. Encyclopedia of common natural ingredients used in food, drugs, and cosmetics, ed. 2. (англ.)
• Markle, G. M. et al., eds. 1998. Food and feed crops of the United States, ed. 2. (англ.)
• Rehm, S. 1994. Multilingual dictionary of agronomic plants. (англ.)

• [[https://web.archive.org/web/20160716055547/http://www.tropicos.org/Name/34500572 Архівовано 16 липня 2016 у Wayback Machine.] Elettaria cardamomum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)