EC-130 — Вікіпедія

EC-130
EC-130 на польоті
Lockheed EC-130
Призначення:літак РЕБ (EC-130H)
літак ІПсО (EC-130J)
Перший політ:1978
На озброєнні у: ПС США
Повітряні сили Національної гвардії
Розробник:Lockheed Corporation
Виробник:Lockheed Corporation
(Палмдейл, Каліфорнія)
Lockheed Martin
Всього збудовано:14 EC-130H
7 EC-130J
Вартість одиниці:$90 млн.
Конструктор:Lockheed Corporation
Lockheed Martin
Екіпаж:10-16 осіб
Крейсерська швидкість:540 км/год
Дальність польоту:4 260 км
Практична стеля:8 500 м
Довжина:29,7 м
Висота:11,8 м
Розмах крила:40,3 м
Порожній:69 750 кг
Двигуни:4 × турбогвинтові двигуни Rolls-Royce AE 2100D3
Тяга (потужність):4 637 к.с.

EC-130 у Вікісховищі

EC-130[1][a] — сімейство літаків, розроблених на базі класичного варіанту військово-транспортних літаків C-130 «Геркулес» та C-130J «Супер Геркулес» фірми Lockheed, для виконання завдань спеціальних операцій, переважно для проведення інформаційно-психологічних операцій та радіоелектронної боротьби.

Модифікації

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Як і транспортний варіант, має назву від англ. HerculesГеркулес
    Індекс C (cargo) в чинній системі позначень авіації та ракет означає «транспортний літак», а індекс E означає, що літак модифіковано для встановлення електронного обладнання.
  1. Model Designation Of Military Aerospace Vehicles (PDF) (англійською) . Department Of Defense Office Of The Under Secretary Of Defense For Acquisition And Sustainment. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]