Байсаров Леонід Володимирович — Вікіпедія

Байсаров Леонід Володимирович
Народився19 липня 1947(1947-07-19) (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Горлівка, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, гірничопромисловець Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякипрезидент ПАТ Шахтоуправління «Покровське»
Alma materНТУ ДП і ДонНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат технічних наук
ЗакладШахтоуправління «Покровське» Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України IV скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадагенеральний директор, народний депутат України і народний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяПартія регіонів Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяправославний
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Картка на сайті Верховної Ради України

Байсаров Леонід Володимирович (нар. 19 липня 1947, с. Микитівка) — український політик і промисловець; народний депутат України; президент ПАТ Шахтоуправління «Покровське»; президент Благодійного фонду «Надія» (з 1998 р.); колаборант з РФ (з 2014).

Колишній член Партії регіонів. Був одним з депутатів, що голосували за «Диктаторські закони» у січні 2014 року[1]. Восени 2020 року очолив Донецький обласний осередок новоствореної партії Порядок[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

1972 року закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, гірничий інженер; 1999 року — Донецький державний університет, фінансист. Кандидат технічних наук, захистив дисертацію «Обґрунтування параметрів і розробка технології комбінованого способу підтримки виробок, що використовуються повторно» в 2004 році, у Національному гірничому університеті.

1972—1975 рр. — гірничий майстер, заступник начальника дільниці, начальник дільниці, шахтоуправління 39 комбінату «Шахтарськантрацит», м. Шахтарськ.

1975—1990 — гірничий майстер, заступник начальника дільниці, начальник дільниці, заступник директора з виробництва шахти ім. О. Г. Стаханова ВО «Красноармійськвугілля» (м. Димитров, нині Мирноград).

1990—1996 — директор шахти «Красноармійська-Західна № 1» (м. Красноармійськ, нині Покровськ). З 1996 по 2002 рр. — директор шахти, голова правління ВАТ Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна № 1». Довірена особа кандидата на посаду Президента України від Януковича в ТВО № 49 (2004–05 рр.).

З квітня 2002 по березень 2005 — Нардеп 4-го скликання, обраний за виборчим округом № 49 (Донецька область)., висунений блоком «За єдину Україну!».

Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002 р.), член фракції «Регіони України» (червень 2002 р. — вересень 2005 р.), член фракції Партії регіонів «Регіони України» (з вересня 2005 р.), голова підкомітету з питань стратегії розвитку галузі, інвестицій та приватизації Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з червня 2002 р.).

З 2002 р. голова наглядової ради ВАТ Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна № 1».

З 2010 р. — генеральний директор ПАТ Шахтоуправління «Покровське».

Нагороди

[ред. | ред. код]

Позбавлений державних нагород відповідно до УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №38/2025 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".[3]

  • Почесний шахтар (1987).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 14 травня 2021.
  2. Сенникова, Анастасия (20.09.2020). Состоялась объединенная областная конференция партии «Порядок». 06239.com.ua - Сайт города Покровска и Мирнограда (рос.) . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 14.05.2021.
  3. Указ Президента України №38/2025 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"». Президент України. 19 січня 2025. Архів оригіналу за 19 січня 2025. Процитовано 13 лютого 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]