Лукаш Шумовський — Вікіпедія

Лукаш Шумовський
пол. Łukasz Szumowski
Народився3 червня 1972(1972-06-03) (52 роки)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країна Республіка Польща
Діяльністькардіолог, політик, лікар
Відомий завдякикардіологія
Alma materВаршавський медичний університет
Науковий ступіньпрофесор, доктор габілітований[1] (26 січня 2010) і докторський ступінь[1] (19 червня 2002)
Науковий керівникFranciszek Walczakd[2]
Знання мовпольська і англійська
ЗакладInstitute of Cardiologyd
ЧленствоЄвропейське товариство кардіологів і Польське кардіологічне товариство
Посадачлен Сейму Польщі[d][3] і Minister of Healthd
Партіянезалежний політик
Автограф

Лукаш Ян Шумовський (пол. Łukasz Jan Szumowski, нар. 3 червня 1972, Варшава) — польський лікар-кардіолог, електрофізіолог і політик. Професор медичних наук. Заступник секретаря міністерства науки та вищої освіти (2016—2018 роки), міністр охорони здоров'я в першому і другому урядах Матеуша Моравецького (2018—2020 роках). Посол Сейму IX скликання. З 2022 року — директор Національного інституту кардіології у Варшаві.

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчання і медична діяльність

[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський народився 3 червня 1972 року у Варшаві.[4] Випускник 1991 року VI загальноосвітнього ліцею ім. Тадеуша Рейтана у Варшаві.[5] У 1997 році Шумовський закінчив Варшавський медичний університет. Після завершення навчання він разом із дружиною місяць працював у Колкаті в притулку, оргаанізованому Матір'ю Терезою.[6][7] У 1998 році Шумовський розпочав працювати в інституті кардіології імені примаса Польщі кардинала Стефана Вишинського у Варшаві[4], де 19 червня 2002 захистив докторську дисертацію[8] на тему «Фактори ризику розвитку фібриляції передсердь у хворих з синдромом Вольфа — Паркінсона — Вайта» (пол. Czynniki ryzyka migotania przedsionków u chorych z zespołem Wolffa, Parkinsona i White’a), науковим керівником якої був Францішек Вальчак, а рецензентами Марія Труш-Ґлюза і Ґражина Свянтецька.[9] У 2004—2011 роках був завідуючим лабораторії електрофізіології[10], та був членом наукової ради інституту.[4] Одночасно Шумовський був заступником голови профспілкової ради інституту.[11] Габілітацію отримав 26 січня 2010 року[4] також в інституті кардіології.[8] У 2011 році він став завідуючим І клініки порушень ритму серця.[10] 2 червня 2016 року Шумовський отримав науковий ступінь професора медичних наук[8][12], номінацію в цьому ж місяці вручив президент Анджей Дуда.[10] 12 вересня 2017 року став заступником голови наукової ради інституту кардіології[13], у цьому ж році став головним редактором видання «Heart Beat Journal».[14][15] З 1 лютого 2022 року — директор Національного інституту кардіології імені кардинала Стефана Вишинського у Варшаві.[16]

Лукаш Шумовський є членом польських і закордонних наукових товариств, зокрема Європейського товариства кардіологів і Польського кардіологічного товариства. Він є автором або співавтором більш ніж 150 наукових робіт[8][4], а також науковим керівником кількох докторських дисертацій та рецензентом кількох наукових та габілітаційних робіт.[8] Працював також лікарем у кількох закритих медичних закладах.[17]

Підприємницька діяльність

[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський був одним із співвласників низки приватних закладів:

  • «Kardiosystem» (2009)[18][19],
  • «Kardiosystem Przychodnia» (2013—2016)[20][21],
  • «Kardiosystem Alpejska» (2013—2016)[22][23],
  • «Kardiosystem Zabiegi» (2015—2017)[24][25],
  • «Necor»[26][27][28][29],
  • «Szumowski Investments» (2015—2016)[30][31],
  • «Vestera» (з 2015)[32],
  • «Szumowski Assets» (з 2016).[33]

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

З 2011 року Лукаш Шумовський був керівником відділу наук про життя в міністерстві науки та вищої освіти Польщі.[4][8] 24 листопада 2016 року він став заступником держсекретаря цього ж міністерства, яким на цей час керував Ярослав Ґовін. У міністерстві відповідав, зокрема, за створення Національного агентства академічних обмінів[34] та проєкту створення Інституту медичної біотехнології[35], він також займався параметризацією наукових журналів і дослідницьких центрів.[11] Він також виступав за створення центрального агентства медичних досліджень у Польщі, та зосередження уваги на розвитку сектору медичної біотехнології.[10]

9 січня 2018 року в рамках переформатування уряду Матеуша Моравецького був призначений міністром охорони здоров'я, замінивши на цій посаді Константи Радзивіла[36]. На виборах 2019 року балотувався до Сейму з першого місця в списку «Права і справедливості» у виборчому окрузі Плоцьк. Був обраний депутатом 9-го терміну, отримавши 35798 голосів виборців.[37]

19 листопада 2019 року знову зайняв посаду міністра охорони здоров'я, увійшовши до другого уряду Матеуша Моравецького.[38] Шумовський здобув велику популярність під час епідемії коронавірусної хвороби, і тривалий час за опитуваннями громадської думки утримував позицію найбільш шанованого політика в Польщі.[39][40]

У травні 2020 року опублікована інформація про отримання родиною міністра грантів Національного центру досліджень і розвитку на суму 150 мільйонів злотих.[41][42] Додаткову скандальність цій інформації додавав той факт, що членом комісій, які призначали частину з цих грантів, був брат міністра Мартін.[43] У цьому ж місяці посли від Громадянської коаліції внесли постанову про вотум недовіри міністру. Постанова була відхилена на засіданні Сейму 5 червняa (за 213, проти 237, утримались 0, не голосували 10, потрібна більшість 231).[44]

18 серпня 2020 року Лукаш Шумовський подав заяву про відставку з поста міністра охорони здоров'я.[45] 20 серпня 2020 року президент країни звільнив Шумовського з поста міністра охорони здоров'я.[46]

28 січня 2022 року Шумовський подав заяву про складення обов'язків посла Сейму[47], а 1 лютого 2022 року перестав бути послом.[48]

Інша діяльність

[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський також співпрацює з низкою неурядових організацій:

  • фондом «Kresy w potrzebie — Polacy Polakom» (з 2012 року є членом наглядової ради[49]),
  • фондом і товариством хворих «Serce dla Arytmii»[4],
  • академічною корпорацією «Arkonia», як філістер.[50]

У 2014 році Лукаш Шумовський був одним із підписантів «Декларації віри католицьких лікарів і студентів медицини з питань статі і плідності людини».[51] У 2018 році як міністр охорони здоров'я брав участь у загальнопольському хресному ході служби охорони здоров'я, під час якої проведено акт присвячення служби охорони здоров'я Польщі Божій Матері.[52]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський одружений з лікарем-анестезіологом Анною Генрикою Шумовською (1972 року народження), у подружжя 4 дітей — Ян, Станіслав, Стефан і Марія.[4][53] Він є віруючим католиком, належить до лицарів Мальтійського ордену.[54] Як аматор займається боксом.[55]

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]

Лукаш Шумовський є співавтором нагороджених наукових робіт. У 2010 році отримав нагроду від керівника Польського кардіологічного товариства «за оригінальний науковий доробок і новаторські розв'язання рішень у галузі клінічної кардіології».[14]

29 квітня 2020 року під час гала-концерту з нагоди сьомого дня народження телеканалу «Telewizja Republika», організованого через пандемію COVID-19 у формі відеоконференції, він виступив із промовою, у якій подякував глядачам за присвоєння йому звання «Особистість року 2019», і зазначив, що «ця нагорода також є відзнакою для всіх медичних працівників, які борються за життя та здоров'я поляків в час пандемії».[56][57][58]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Nauka Polska
  2. ↑ https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=28832
  3. ↑ Wszyscy posłowie
  4. ↑ а б в г д е ж и Prof. Łukasz Szumowski. nauka.gov.pl. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  5. ↑ Wojciech Rylski. Absolwenci Reytana 1991. wne.uw.edu.pl. Процитовано 6 листопада 2020. (пол.)
  6. ↑ Gabriela Szulik (13 березня 2020). Ania i Łukasz Szumowscy byli ostatnimi Polakami, którzy za życia spotkali Matkę Teresę. gosc.pl. Процитовано 14 березня 2020. (пол.)
  7. ↑ Łukasz Szumowski był ostatnim Polakiem, który spotkał Matkę Teresę z Kalkuty (пол.). deon.pl. 13 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  8. ↑ а б в г д е prof. dr hab. Łukasz Jan Szumowski (пол.)
  9. ↑ Czynniki ryzyka migotania przedsionków u chorych z zespołem Wolffa, Parkinsona i White'a (англ.)
  10. ↑ а б в г 46-letni kardiolog Łukasz Szumowski nowym ministrem zdrowia. Przedstawiamy sylwetkę. rynekzdrowia.pl. 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  11. ↑ а б Nowy minister, nowe otwarcie?. fakty.tvn24.pl. 9 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018. (пол.)
  12. ↑ Postanowienie nr 115.4.2016 Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 czerwca 2016 r. w sprawie nadania tytułu profesora (пол.)
  13. ↑ Rada Naukowa. ikard.pl. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  14. ↑ а б Klinika Zaburzeń Rytmu Serca. ikard.pl. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  15. ↑ Heart Beat Journal: Editorial Board (англ.). heartbeatjournal.com. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  16. ↑ Minister podkreśla wagę leczenia chorób. gov.pl/web/zdrowie. Процитовано 28 січня 2022. (пол.)
  17. ↑ Łukasz Szumowski — kim jest nowy minister zdrowia?. radiozet.pl. 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  18. ↑ „Kardiosystem” sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  19. ↑ „Kardiosystem” sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  20. ↑ Kardiosystem Przychodnia sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  21. ↑ Kardiosystem Przychodnia sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  22. ↑ Kardiosystem Alpejska sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  23. ↑ Kardiosystem Alpejska sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  24. ↑ Kardiosystem Zabiegi sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  25. ↑ Kardiosystem Zabiegi sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  26. ↑ Necor sp. z o.o. sp. kom. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  27. ↑ Necor sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  28. ↑ Necor sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  29. ↑ Necor sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  30. ↑ Szumowski Investments sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  31. ↑ Szumowski Investments sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  32. ↑ Vestera sp. z o.o. sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  33. ↑ Szumowski Assets sp. jawna sprawozdanie finansowe. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  34. ↑ Warto promować polską naukę w Wielkiej Brytanii. forumakademickie.pl. 8 лютого 2017. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  35. ↑ Bartosz Goluch (10 січня 2018). Łukasz Szumowski, czyli „minister zagadka”. O nominacji dowiedział się dzień przed powołaniem. wp.pl. Процитовано 10 січня 2018. (пол.)
  36. ↑ Prezydent powołał nowych ministrów. prezydent.pl. 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. (пол.)
  37. ↑ Serwis PKW — Wybory 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. (пол.)
  38. ↑ Prezydent powołał nowy rząd. prezydent.pl. 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019. (рос.)
  39. ↑ Beata Goczał (30 березня 2020). Łukasz Szumowski ze skokowym wzrostem zaufania społecznego. „Jest traktowany jak lekarz, a nie typowy polityk” (opinie). wirtualnemedia.pl. Процитовано 1 червня 2020. (пол.)
  40. ↑ Sondaż zaufania: Łukasz Szumowski liderem, mocno zyskują Szymon Hołownia i Krzysztof Bosak. wiadomosci.gazeta.pl. 6 травня 2020. Процитовано 1 червня 2020. (пол.)
  41. ↑ Jerzy Baczyński (27 травня 2020). Za zasłoną (пол.). № 22 (3263). Polityka. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  42. ↑ Adam Nowiński (31 травня 2020). Nowe wątki afery wokół Szumowskiego. Chodzi o milionowy grant dla start-upu z Gdyni. natemat.pl. Процитовано 1 червня 2020. (пол.)
  43. ↑ Radosław Gruca, Bianka Mikołajewska (22 травня 2020). Brat Szumowskiego był w komisjach, które oceniały wnioski jego firmy. OKO.press. Процитовано 29 жовтня 2020. (пол.)
  44. ↑ Poselski wniosek o wyrażenie wotum nieufności wobec Ministra Zdrowia – Łukasza Szumowskiego. sejm.gov.pl. Процитовано 24 липня 2021. (пол.)
  45. ↑ Łukasz Szumowski podał się do dymisji. Przedstawił powody (пол.). polsatnews.pl. 18 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
  46. ↑ M.P. z 2020 r. poz. 763
  47. ↑ Łukasz Szumowski rezygnuje z mandatu poselskiego (пол.). www.rmf24.pl. Процитовано 28 січня 2022.
  48. ↑ TOS. Łukasz Szumowski rezygnuje z mandatu poselskiego. Na byłego ministra zdrowia czeka nowa posada (пол.). www.money.pl. Процитовано 4 лютого 2022.
  49. ↑ Fundacja „Kresy w potrzebie — Polacy Polakom”. imsig.pl. Процитовано 20 травня 2020. (пол.)
  50. ↑ Arkonia — Wykład Otwarty — Studia Przyszłości — prof. Łukasz Szumowski. youtube.com. 29 października 2017. Процитовано 11 січня 2018. (пол.)
  51. ↑ Agnieszka Kazimierczuk (10 січня 2018). Nowy minister zdrowia podpisał „Deklarację Wiary”. rp.pl. Процитовано 10 січня 2018. (пол.)
  52. ↑ Minister zdrowia zawierzył polską służbę zdrowia Matce Boskiej. polsatnews.pl. 29 травня 2018. Процитовано 7 квітня 2020. (пол.)
  53. ↑ POŁĄCZYŁA ICH SPRZECZKA O... HERBERTA. LEKARKA, BIZNESWOMAN I MAMA CZWÓRKI DZIECI. KIM JEST ŻONA SZUMOWSKIEGO?. plejada.pl. Процитовано 24 травня 2020. (пол.)
  54. ↑ Podziękowanie sponsorom 2018 — spotkanie w Hotelu Polskim w Krakowie. oplatekmaltanski.org. 29 серпня 2019. Процитовано 14 квітня 2020. (пол.)
  55. ↑ Minister Łukasz Szumowski nie będzie miał gdzie trenować? Dramatyczna sytuacja słynnego klubu. sport.se.pl. Процитовано 24 травня 2020. (пол.)
  56. ↑ Nagroda „OSOBOWOŚĆ ROKU” dla Łukasza Szumowskiego! „W tym trudnym czasie wszyscy dostrzegamy teraz wartość pomocy” (пол.). telewizjarepublika.pl. 29 квітня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  57. ↑ Szumowski osobowością roku, wśród laueatów także Duda i Sasin. Telewizja Republika przyznała nagrody (пол.). dziennik.pl. 29 kwietnia 2020. Процитовано 15 травня 2020.
  58. ↑ Polska Press sp. z o.o., PRO Media Sp. z o.o. (10 березня 2020). Regulamin Plebiscytu pod nazwą „OSOBOWOŚĆ ROKU 2019 - PLEBISCYT OGÓLNOPOLSKI” (пол.). polskatimes.pl. Процитовано 4 жовтня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лукаш_Шумовський&oldid=43164038