Війна — складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя.
За визначенням К.фон Клаузевіца, «Війна є продовження політики іншими засобами»:::::::::::::::: Докладніше
Друга франко-малагасійська війна — (малаг.Ady Hova-Frantsay Faharoa) — колоніальна війна Франції проти королівства Імерина. Метою Франції було закінчення васалізації Мадагаскару, яка була почата за підсумками першої франко-малагасійської війни. Ця агресія є складовою частиною низки війн Франції проти малагасійців (Див. Франко-малагасійські війни). Франція, як й інші європейські колоніальні держави, планувала включити Мадагаскар до складу своєї імперії. Острів мав стати перевальним пунктом на шляху до Південно-Східної Азії, де Франція мала інтереси. Зважаючи на це, 16 травня1883 року без оголошення війни Франція розпочала військові дії проти Імерина. Завдяки запеклому опору народу Мадагаскару інтервенти за два роки не змогли захопити острів. Після декількох поразок (у тому числі у війні в Індокитаї) французи сіли за стіл переговорів, які закінчились підписанням 17 грудня1885 року нерівноправного та невигідного для королівства Імерина мирного договору. До нової війни з Імерина французи підготувались краще, відправивши майже в чотири рази більше солдатів, ніж минулого разу. Дисциплінована, гарно підготована армія за лічені тижні змогла зайняти все узбережжя. «Летюча колона» Дюшена була в Антананаріву всього через 10 місяців після початку війни. Мирний договір, який був підписаний 18 січня1896 року, перетворював Мадагаскар на чергову колонію Франції.::::::::::::::::Докладніше
M46 Patton — середнійтанк США другої половини 1940-х років. Був названий на честь генерала Джорджа Паттона, зазвичай скорочувалося до «Паттон». Перший танк, створений в США після закінчення Другої світової війни, M46 був розроблений в 1948–1949 роках та являв собою модернізований танк M26 часів війни. M46 відрізнявся від свого попередника насамперед новою силовою установкою та вважається першим в лінійці «Паттонів» — середніх та основних бойових танків США, які вироблялися до початку 1980-х років. M46 серійно вироблявся в 1949–1951 роках, всього було випущено 1168 танків цього типу у двох модифікаціях. Шасі M46 використовувалося також при розробці ряду спеціалізованих бронемашин, жодна з яких не була, проте, запущена в серійне виробництво. M46 активно використовувалися військами США в Корейській війні1950–1953 років, а також перебували на озброєнні американських військ в Європі. До 1952 року M46 був основним танком США, але з появою досконалішого танка M47 «Паттон II», отриманого шляхом установки башти дослідного танка T42 на модифіковане шасі M46, був незабаром витіснений ним у військах та повністю знятий з озброєння наприкінці 1950-х — початку 1960-х років. На експорт M46 не поставлялися, за винятком тимчасової передачі 8 танків Бельгії для підготовки екіпажів.::::::::::::Докладніше
Парамвір Чакра (гіндіपरमवीर चक्र, англ.Param Vir Chakra) — найвища військова нагородаІндії для нагородження військовослужбовців армії Індії за виявлення найвищого героїзму або самопожертви перед лицем ворога. Парамвір Чакра перекладається як «Колесо найвідважнішого», і нагорода присуджується за «найпомітнішу хоробрість у присутності ворога». Станом на січень 2018 року медаль вручалася 21 раз, з яких 14 були посмертно, а 16 — за дії в індійсько-пакистанських конфліктах. З 21 нагородженого 20 були з індійської армії та один з індійських ВПС. Майор Сомнатх Шарма був першим кавалером вищої нагороди. Уряди ряду штатів Індії, а також міністерства центрального уряду надають надбавки та винагороди одержувачам ПВК (або членам їхніх родин у разі смерті одержувача). Історію сучасних індійських нагород за хоробрість можна простежити до часів правління Ост-Індської компанії, коли лорд Вільям Бентінк у 1834 році заснував першу офіційну нагороду як Орден за заслуги, пізніше перейменований на Індійський орден за заслуги в 1902 році. Під час Першої світової війни британська система нагород була прийнята і продовжувалася протягом Другої світової війни. Після здобуття незалежності нова нагорода була заснована Президентом Індії26 січня 1950 року, із зворотною силою з 15 серпня 1947 року. PVC є еквівалентом хреста Вікторії у Сполученому Королівстві та Медалі Пошани у Сполучених Штатах. Хоча нагорода була заснована 1950 року, п'ятеро військовиків (з них троє — посмертно) отримали її ретроактивно, себто за подвиги, здійснені в минулому.:::::::::Докладніше
Картина XVII століття, на якій зображений підводний човен Дреббель
Місячний оклад військовослужбовців усіх видів американських Збройних сил щорічно підвищується з урахуванням вартості життя. За станом на грудень 2024 року місячна зарплатня полковника американської армії становить від 8 068$ (2 роки вислуги) до 14 282 $ США (40 років вислуги). В той час, як рядовий армії має місячний оклад $2 017, який не відрізняється від терміну перебування на військовій службі
Можливо, першою людиною, яка успішно пропливла під водою, був англієць Корнелій Дреббель. 1623 року його підводний човен, керований 12 гребцями, здійснив підводну подорож вздовж річки Темзи в Лондоні. Хоча свідки описували подію, жодного опису човна не збереглося
Австрійський інженер Гастон Глок, не маючи жодного досвіду розробки чи виробництва вогнепальної зброї, у віці 52 років за рік розробив свій перший пістолет і у квітні 1981 року подав заявку на патент на нього, який отримав назву Glock 17
Серед найшвидострільніших типів стрілецької зброї, перше місце серед пістолетів посідає австрійський Glock 18 (1200 пострілів на хвилину); серед пістолетів-кулеметів — американський TDI Kriss Vector Super V (1500 пострілів на хвилину); штурмових гвинтівок — російський АН-94 (1800 пострілів за хвилину); кулеметів, що утримуються стрільцем — американські 7,62-мм M134 Minigun (до 6000 пострілів на хвилину) і 5,56-мм XM214 Microgun (до 10000 пострілів на хвилину)
Вибух, який стався6 грудня1917 року в гавані канадського міста Галіфакс унаслідок зіткнення двох суден належить до найпотужніших вибухів, влаштованих людством, і був найпотужнішим вибухом до створення ядерної зброї — у ньому вивільнилася енергія близько 2,9 кілотонни ТНТ (12 000 ГДж)
Битва біля Підни — вирішальна битва Третьої македонської війни. Македонська армія була розбита, втративши 20 тисяч чоловік убитими і 11 тисяч пораненими. Македонська держава була знищена. Країна була розділена на чотири округи (союзи міст), кожен з яких був абсолютно самостійним — карбував свої монети і не мав права підтримувати між собою економічні і політичні зв'язки.:::::::::Докладніше
На півдні іспанська Флорида та англійська провінція Кароліна напали одна на одну, і англійські колоністи розпочали протистояння з французькими колоністами, які мешкали в Мобілі, штат Алабама. На боці обох сторін діяли союзні індіанці.
На півночі, в Новій Англії англійські колоністи вели боротьбу проти французьких колоністів та індіанських військ в Акадії та в Канаді.
У Ньюфаундленді англійські колоністи, що жили на острові Сент-Джонс постійно конкурували з французькими колоністами з Пласентії.
Французькі корсари, що базувалися в Акадії та Пласентії, проводили багато рейдів у відкритому морі, захоплюючи багато суден рибної та судноплавної промисловості Нової Англії. Ці корсари доставили 102 захоплені кораблі до Пласентії, поступаючись серед французьких американських колоній в активності на морі лише Мартиніці. Морський конфлікт закінчився захопленням Акадії (що була перейменована англійцями на Нову Шотландію).
11 квітня 1713 року був підписаний Утрехтський мир, який припинив війну. Після попереднього миру 1712 року Франція передала Великій Британії території навколо Гудзонової затоки, Акадію та Ньюфаундленд, але зберігла контроль над островом Кейп-Бретон та іншими островами в затоці Святого Лаврентія. Деякі умови мирного договору залишались неоднозначними і в нього не були включені занепокоєння різних індіанських племен, що тим самим створювало основу для майбутніх конфліктів.:::::::: Докладніше
Список військових кампаній Сулеймана I Пишного — список військових кампаній турецького султана Сулеймана І Пишного, які він очолював особисто. Султан Сулейман, відомий на Заході як Сулейман Пишний, а в Туреччині і на Сході як Сулейман Законодавець (Кануні), посів престол Османської імперії у 1520 році. Правив він 46 років — найдовше серед усіх турецьких султанів. За час свого правління Сулейман І очолив особисто 13 військових кампаній, направлених проти країн Європи та Близького Сходу.::::::::Докладніше
Свого часу султан Мехмед ІІ Завойовник не зміг взяти Белград. Тому Сулейман І починає підготовку до походу. Місто захищав гарнізон від 400 до 900 осіб. Проти нього виступило військо розміром від 30 до 100 тисяч осіб. У серпні 1521 року місто здалося.
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.
French
Deutsch
Військовий портал 
.jpg)
.svg)
