Війна — складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя.
За визначенням К.фон Клаузевіца, «Війна є продовження політики іншими засобами»:::::::::::::::: Докладніше
Міністе́рство оборо́ни Есто́нії, Міноборони Естонії (ест.Kaitseministeerium) — центральний орган виконавчої влади і військового управління в Естонії, у сфері управління якого перебувають Сили оборони Естонії, які включають Збройні сили Естонії та Кайтселійт, а також інші органи і департаменти. Міноборони країни є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони. Місія міністерства полягає в захисті державного суверенітету та гарантіях захисту держави від зовнішніх загроз. Міністерство було відтворено в 1992 році, після відновлення незалежності Естонії. В 1994 році Естонія приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру», яка стала першим кроком до вступу в організацію, того року Росія остаточно вивела всі свої війська з території Естонії, а вже 29 березня2004 року Естонія була прийнята до НАТО. Збройні сили Естонії комплектуються відповідно до Закону про загальний військовий обов'язок. Юнаки від 18 до 28 років, які не мають звільнення, а також які є громадянами Естонії, зобов'язані проходити 8 або 11-місячну (окремі фахівці) службу.::::::::::::::::Докладніше
Сухопутні війська Австро-Угорщини (нім.Österreichisch-Ungarischen Landstreitkräfte, угор.Császári és Királyi Hadsereg) — сухопутні війська, наземний компонент та найбільший видЗбройних сил Австро-Угорщини, який разом з Військово-морськими силами та Повітряними силами становили Збройні сили Австро-Угорщини. Після Австро-Угорського угоди 1867 року на світ з'явилася, так звана, Троїста армія. У цьому виді вона проіснувала до розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році, після поразки дуалістичної монархії в Першій світовій війні. Сформована загальна «Імператорська і королівська Армія» (нім.kaiserlich und königliche Armee (k.u.k)) в основному була погано тренована і мала застаріле озброєння через те, що австрійська і угорська частини імперії часто воліли щедрому фінансуванню своїх формувань, замість того щоб однаково та рівномірно оснащувати усі три складові армії. Проте, імператорські і королівські підрозділи (нім.kaiserlich und königlich (k.u.k.) мали пріоритет у навчанні та доступі до нового обладнання над підрозділами ландверу та гонведу, саме тому останніх раніше вважали підрозділами другого сорту, призначеними діяти як «національна гвардія» Австрії та Угорщини, відповідно. Єдине командування австро-угорськими військами було доручено імператорському уряду у Відні, хоча адміністрація Угорського королівства мала можливість мобілізувати гонвед самостійно, для цього було достатньо повноважень у парламенту Будапешта. Що стосується бюджетних питань, Австрія та Угорщина розподіляли витрати на «імператорські і королівські» частини пропорційно кількості офіцерів, які були «підпорядковані» кожному з двох королівств, що складали основу Імперії, враховуючи, що Австрія здійснювала свої панування над територіями італійської, словенської, чеської, польської та української національностей, тоді як Угорщина над словаками, хорватами та румунами. Широка етнічна та релігійна різноманітність Імперії відбилася на складі армії, де хоча офіцерський корпус складався переважно з католиків (майже 80 % офіцерів), існували також меншини протестантських офіцерів, православних християн і навіть євреїв.:::::::::Докладніше
Воєнний хрест (фр.Croix de Guerre, 1914—1918 рр.) — бельгійська військова нагорода, хрест, заснований 25 жовтня 1915 року після того, як Франція заснувала аналогічну нагороду для своєї армії в ході Першої світової війни. Статут бельгійського воєнного хреста значною мірою повторює статут його французького аналога. Право нагородження хрестом надавалося командувачу армією. Хрестом нагороджували особовий склад бельгійської армії всіх рангів від генерала до рядового за особисту хоробрість і відвагу, проявлені при безпосередньому зіткненні з ворогом і під час особистої участі в бойових діях. Хрестом також нагороджували за тривалу службу на фронті. За статутом, хрест носили відразу після орденів. У відмінності від інших нагород, воєнний хрест були зобов'язані носити постійно, а після смерті нагородженого він залишався в родині. На передній стороні воєнний хрест, виготовлений з бронзи без емалі, має форму мальтійського хреста з кульками на гострих кінцях. Між сторонами хреста через його центр проходять два схрещені мечі вістрям вгору. У центрі, в круглому медальйоні, зображений бельгійський лев, до верхньої стороні хреста примикає королівська корона, до якої кріпиться стрічка. Воєнним хрестом нагороджувалися не лише окремі особи, але також військові частини.:::::::::Докладніше
Картина XVII століття, на якій зображений підводний човен Дреббель
Місячний оклад військовослужбовців усіх видів американських Збройних сил щорічно підвищується з урахуванням вартості життя. За станом на грудень 2024 року місячна зарплатня полковника американської армії становить від 8 068$ (2 роки вислуги) до 14 282 $ США (40 років вислуги). В той час, як рядовий армії має місячний оклад $2 017, який не відрізняється від терміну перебування на військовій службі
Можливо, першою людиною, яка успішно пропливла під водою, був англієць Корнелій Дреббель. 1623 року його підводний човен, керований 12 гребцями, здійснив підводну подорож вздовж річки Темзи в Лондоні. Хоча свідки описували подію, жодного опису човна не збереглося
Австрійський інженер Гастон Глок, не маючи жодного досвіду розробки чи виробництва вогнепальної зброї, у віці 52 років за рік розробив свій перший пістолет і у квітні 1981 року подав заявку на патент на нього, який отримав назву Glock 17
Серед найшвидострільніших типів стрілецької зброї, перше місце серед пістолетів посідає австрійський Glock 18 (1200 пострілів на хвилину); серед пістолетів-кулеметів — американський TDI Kriss Vector Super V (1500 пострілів на хвилину); штурмових гвинтівок — російський АН-94 (1800 пострілів за хвилину); кулеметів, що утримуються стрільцем — американські 7,62-мм M134 Minigun (до 6000 пострілів на хвилину) і 5,56-мм XM214 Microgun (до 10000 пострілів на хвилину)
Вибух, який стався6 грудня1917 року в гавані канадського міста Галіфакс унаслідок зіткнення двох суден належить до найпотужніших вибухів, влаштованих людством, і був найпотужнішим вибухом до створення ядерної зброї — у ньому вивільнилася енергія близько 2,9 кілотонни ТНТ (12 000 ГДж)
— гетьманом Павлом Скоропадським запрошений на посаду військового міністра в уряді Ф. Лизогуба генерал Рогоза О. Ф.; під його керівництвом розгорнуто діяльність по створенню збройних сил Української Держави
— приблизно половина кораблів Чорноморського флоту, команди яких не бажали служити німцям, вийшла до Новоросійська, що знаходився поза контролем німецько-української влади
1642 — Пожарський Дмитро Михайлович (1578–1642) — російський державний і військовий діяч, князь, боярин. В період польської і шведської інтервенції початку XVII століття керував воєнними діями проти поляків у 1613–1618
Битва під Оршею — битва, що відбулася 8 вересня1514 року між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького та московською армією на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Згідно з «Rerum Moscoviticarum Commentarii» Сигізмунда фон Герберштейна, першоджерелом інформації про битву, значно менша армія Великого князівства Литовського і Руського разом із поляками (менше 30 000 осіб) розбила 80 000 московських солдатів, захопивши їхній табір і командувача. Ці цифри і пропорції оскаржуються деякими сучасними істориками.::::::Докладніше
Третя македонська війна — війна між Римом і царем МакедоніїПерсеєм, що відбувалась в 171 — 168 роках до н. е. Після смерті Філіппа V (179) його син Персей почав готуватися до війни з Римом. Він подавив протидію македонській знаті, укріпив економіку країни, створив 40-тисячну армію і встановив зв'язки з ворожими Риму країнами (зокрема з Карфагеном). Римський сенат звинуватив Персея в порушенні колишніх договорів та проголосив війну Македонії. 30-тисячна римська армія висадилася в Греції. Спочатку військову перевагу отримувала Македонія, перемагаючи Рим у невеликих сутичках та знищуючи розділені частини римської армії. На військовій арені перемагала Македонія, на дипломатичній — Римська республіка. Проте завдяки дипломатії Рим фактично ізолював Македонію. Персей вимагав миру, римляни скористались цим, і відновили армію. В 168 в командування римськими військами у Фессалії вступив консул Луцій Емілій Павел, який 22 червня 168 року в битві біля Підни розгромив македонські війська. Персей втік, а потім потрапив в полон. Римська армія окупувала і розграбувала Македонію. Римський сенат скасував царську владу і розділив країну на 4 округи, позбавлених політичних і економічних зв'язків між собою.::::::::Докладніше
Список військових кампаній Сулеймана I Пишного — список військових кампаній турецького султана Сулеймана І Пишного, які він очолював особисто. Султан Сулейман, відомий на Заході як Сулейман Пишний, а в Туреччині і на Сході як Сулейман Законодавець (Кануні), посів престол Османської імперії у 1520 році. Правив він 46 років — найдовше серед усіх турецьких султанів. За час свого правління Сулейман І очолив особисто 13 військових кампаній, направлених проти країн Європи та Близького Сходу.::::::::Докладніше
Свого часу султан Мехмед ІІ Завойовник не зміг взяти Белград. Тому Сулейман І починає підготовку до походу. Місто захищав гарнізон від 400 до 900 осіб. Проти нього виступило військо розміром від 30 до 100 тисяч осіб. У серпні 1521 року місто здалося.
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.