Псковська область — Вікіпедія

Псковська область
рос. Псковская область
Q19906919 Герб Псковської області
Країна	Росія
Фед. округ	Північно-Західний
Адмін. центр	Псков
Глава	Mikhail Vedernikovd
Дата утворення	23 серпня 1944
Оф. вебсайт	pskov.ru​(рос.)
Географія
Координати	57°19′ пн. ш. 29°15′ сх. д. / 57.317° пн. ш. 29.250° сх. д. / 57.317; 29.250
Площа	55 300 км² (52-а)
• внутр. вод	5,2 %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	▼ 661 586 (01.01.2013)[1] (64-а) (2011)
Густота	12,1 осіб/км²
Економіка
Економ. район	Північно-Західний
Коди
ISO 3166-2	RU-PSK
ЗКАТО	58
Суб'єкта РФ	60
Телефонний	(+7)
Карти
Псковська область у Вікісховищі

Пско́вська о́бласть (рос. Пско́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.

Адміністративний центр — місто Псков.

Межує з трьома державами: з Естонією, Латвією і Білоруссю. Крім того, межує з Ленінградською, Новгородською, Тверською і Смоленською областями.

Утворена 23 серпня 1944 року, а 2 жовтня 1957 року до її складу увійшла Великолуцька область РРФСР.

У Псковській області понад 3 тисячі озер, зокрема третє за величиною в Європі — Чудсько-Псковське озеро. Особливістю області також є делікатесна риба снеток, яка водиться лише в Псковській області.

Територію Псковської області перетинають федеральні автомагістралі М9 і М20.

Псковська область розташована на північному заході Східно-Європейської (Руської) рівнини. Рельєф переважно низовинно-горбистий (середня висота — 110 м над рівнем моря) з трьома явно виокремлюючимися височинами: Лузька височина на півночі області з максимальною висотою 204 м (гора Кочебуж), Судомська височина в середній частині з найвищою точкою 293 м (гора Судома) і Бежаницька височина на півдні з максимальною висотою — 339 м (гора Лобно).

На заході в Печорському районі знаходяться східні схили височини Хаанья (заходить з території Естонії та Латвії) геологічно виражена Локновським валом, а на південному сході — західні схили Валдайської височини на межі з Тверською областю. На півдні на кордоні з Білоруссю розташовані північні ділянки Невельсько-Городоцької височини. Між нею і Бежаницькою розташована Вязевська височина з висотністю до 264 м.

Мінімальна висота області — уріз Псковсько-Чудського озера — становить 30 м. У західній частині регіону розташована Псковська низовина, по якій тече річка Велика, а на сході — Приільменська низовина, по якій тече друга головна водна артерія області — річка Ловать. На півночі між Лузькою і Судомською височинами розташована Хиловська низина, а в середній частині області (між Судомською і Бежаницькою височинами) — Соротська низина. На крайній півночі розташована Плюссько-Лузька низовина.

• Псковське князівство 11 — 16 століття
• Псковська губернія 18 — 20 століття

Населення області — 620,2 тис. осіб (2021). Щільність населення: 11,2 осіб/км², питома вага міського населення: 71,54 %.

• Туманов Владислав Миколайович (1992—1996)
• Михайлов Євген Едуардович (1996—2004)
• Кузнецов Михайло Варфоломійович (2004—по теперішній час)

5 грудня 2004 року на губернаторських виборах колишній депутат Держдуми Михайло Кузнецов здобув перемогу над діючим головою області Євгеном Михайловим, якого підтримувала «Єдина Росія».

Михайло Кузнєцов народився в 1968 році. Закінчив фізичний факультет МДУ. Служив у Тульській дивізії ВДВ. В 1995 році обрався депутатом Держдуми за списком ЛДПР, в 1999 році виграв вибори в Держдуму по Псковському одномандатному округу. У 2001 році став головою ради директорів ТОВ «Псковський мелькомбінат».

Майстер спорту міжнародного класу з парашутного спорту, капітан псковської парашутної команди «Небесні барси», що представляє МНС.

Тут, у Святогірському монастирі, згідно з заповітом, поховано Олександра Пушкіна. Поблизу монастиря знаходився маєток Пушкіних Михайлівське, в сусідньому селі Тригірському жила муза Пушкіна Ганна Вульф.

• 
  Могила О. Пушкіна в Святогірському монастирі.
• 
  «Онегінська лава» у Тригірському.
• 
  Банька у Тригірському парку.
• 
  Річка Сороть.

Згідно з літописом, першим князем Ізборська був Трувор, брат новгородського Рюрика. На місцевому кладовищі, серед могил сучасних мешканців Ізборська знаходиться і поховання Трувора, так званий «Труворів хрест».

• 
  Мури давнього Ізборська.
• 
  Труворове городище.
• 
  Муровані ворота у Старому Ізборську^[2].

Місто відоме завдяки Печорському монастирю, з головним храмом у стилі українського бароко, що знаходиться над монастирськими печерами з похованнями місцевих ченців, на зразок печер київської Лаври. Завдяки перебуванню у складі незалежної Естонії в 1919—1940 рр., монастир не зазнав плюндрування з боку більшовиків. Від часів естонської влади в місті залишилася протестантська кірха.

• 
  Печорський монастир.
• 
  Монастирський храм над входом у печери.
• 
  Мури Печорського монастиря.
• 
  Паломники біля стін Печорського монастиря.
• 
  Монастирське стадо.
• 
  Естонська кірха.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Псковська область

• Офіційний сайт Псковської області (рос.)
• Новини Псковської області — Псковське агентство інформації (рос.)
• Новини Псковської області — Псковська стрічка новин (рос.)
• Культура Псковської землі (рос.)
• Псковська губернія: Порховский повіт — історія, документи, карти, краєзнавство (рос.)
• Псковська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» (рос.)

	Ленінградська область
Естонія  Латвія		Новгородська область  Тверська область
	Білорусь	Смоленська область