Рибалко Микола Олександрович — Вікіпедія

Рибалко Микола Олександрович
Народився14 лютого 1922(1922-02-14)
Оріхово-Василівка, Бахмутський повіт, Донецька губернія, Українська СРР
Помер8 липня 1995(1995-07-08) (73 роки)
Краматорськ, Донецька область, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьписьменник, поет
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Жовтневої РеволюціїОрден Червоного Прапора  — 1943Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1945
Орден Дружби народівОрден Червоної Зірки  — 1943Орден Червоної Зірки  — 1944
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «50 років перемоги у ВВВ» — 1995
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1985Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1968

Мико́ла Олекса́ндрович Риба́лко (14 лютого 1922(1922-02-14), Оріхово-Василівка, Бахмутський повіт, Донецька губернія, Українська СРР — 8 липня 1995(1995-07-08), Краматорськ, Донецька область, Україна) — український поет, автор понад двох десятків поетичних збірок, лауреат літературної премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1968 рік), лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1985 рік).

Біографія

[ред. | ред. код]
Погруддя Миколі Рибалку біля Міньківського навчально-виховного комплексу

Народився 14 лютого 1922(19220214) року в селянській родині в с. Оріхово-Василівка, тепер Минківської сільської ради Бахмутського району Донецької області. За фахом філолог, закінчив Дніпропетровський університет. Учасник Другої світової війни, артилерист, командир роти та батальйону. У 1945 після поранення втратив зір. Нагороджений державними бойовими та трудовими орденами і медалями.

Помер 8 червня 1995 року.

Джерела

[ред. | ред. код]