Тирасполь — Вікіпедія

Тирасполь Tiraspol
Герб Тирасполя Прапор Тирасполя
приміщення Будинку Рад в Тирасполі
Основні дані
46°51′00″ пн. ш. 29°38′00″ сх. д. / 46.85° пн. ш. 29.63333333° сх. д. / 46.85; 29.63333333
Країна	Молдова
Регіон	Придністров'я
Столиця для	Придністров'я
Засновано	1792
Перша згадка	21 листопада 1792[2]
Статус міста	1795
Площа	92.6[1] км²
Населення	129 000 осіб (2022)
· густота	1 608 осіб/км²
Агломерація	Тираспольсько-Бендерська
Висота НРМ	26 ± 15 м
Міста-побратими	Тернопіль, Айленбург, Ашдод, Бєльці, Білгород-Дністровський, Волгоград, Ізмаїл, Калуга, Комрат, Курськ, Миколаїв, Мінськ, Обнінськ, Одеса, Південно-Східний адміністративний округ, Сантарен, Сєверодвінськ, Сухумі, Тронгейм, Херсон, Цхінвалі, Черкаси
День міста	14 жовтня
Телефонний код	(+ 373) 533
Часовий пояс	UTC+2
Номери автомобілів	Т --- --
GeoNames	617239
OSM	↑65335 ·R (Придністровська Молдавська Республіка, Тираспольський повіт, Тираспольський район, Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, Молдова)
Поштові індекси	3300
Міська влада
Мер міста	Довгопол Олег
Вебсайт	tirasadmin.org
Мапа
Тирасполь Тирасполь (Молдова)
Тирасполь у Вікісховищі

Тира́споль (або Тирáспіль^{[3][4][5][6][7]}, рум. Tiraspol, до 1792 року – Суклея) — місто в Молдові, друге за розміром місто країни після її столиці, Кишинева. З 1990 — де-факто — є столицею самопроголошеної невизнаної держави Придністровської Молдавської Республіки. Лежить на лівому березі річки Дністер, пристань. Назва міста походить від античної назви Дністра — «Тирас». Станом на 2022 рік населення міста складає 129 000 осіб.

Один з центрів українського життя у Придністров'ї^[8]. Поблизу міста діє пункт пропуску на кордоні з Україною Тирасполь—Гребеники.

• Суклея – до 1792 року.
• Тирасполь – назва впроваджена 1792 року російською імператрицею Катериною II в рамках «Грецького проєкту» на честь давньогрецької назви Дністра — Тіра (грец. Τύρας і грец. πόλις — «місто»).

Тирасполь розташований на південній околиці Східноєвропейської рівнини в степовій зоні. Місто розташоване на лівому березі річки Дністер за 90 км від місця її впадіння в Дністровський лиман. Тирасполь знаходиться неподалік від великих міст — приблизно за 105 км від Одеси і за 75 км від Кишинева, з якими він пов'язаний автомобільним та залізничним транспортом. Місто знаходиться у східноєвропейському часовому поясі.

Відстань від Тирасполя до різних міст (автошляхами)[9]
			Тернопіль ~ 517 км Ясси ~ 214 км Кишинів ~ 75 км	Мозир ~ 736 км Житомир ~ 499 км Вінниця ~ 413 км	Воронеж ~ 1065 км Харків ~ 716 км Кременчук ~ 453 км
			Клуж-Напока ~ 682 км Бакеу ~ 349 км Бендери ~ 22 км		Ростов-на-Дону ~ 911 км Маріуполь ~ 720 км Миколаїв ~ 219 км
			Ізмаїл ~ 234 км Бухарест ~ 473 км Софія ~ 842 км	Татарбунари ~ 188 км	Одеса ~ 108 км

Зима в Тирасполі — коротка, триває близько 80 днів. Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, його товщина рідко перевищує 20 см. Різкі зниження температур нетривалі — від 3-х до 5-ти днів. Весна — рання, стійкий перехід середньодобових температур через 0 °C спостерігається на початку березня. З десятих чисел травня до двадцятих чисел вересня в Тирасполі середньодобова температура зазвичай вища за 20 °C. Осінній період триває 75 — 80 днів. Для нього характерні перші приморозки в жовтні, рідше на початку листопада.

Середньомісячна температура найспекотнішого місяця — липня +22 °C, найхолоднішого — січня −3,0 °C. Середньорічна температура — +9,6 °C. Абсолютний максимум — +45 °C, абсолютний мінімум — 33 °C. Тривалість безморозного періоду в році становить 180—200 днів. Загалом річний хід температур характеризується рівністю, без різких перепадів.

29 грудня 1791 (9 січня 1792), після завершення Російсько-австрійсько-турецької війни 1787—1791 роках, між Російською й Османською імперіями було укладено Ясський мирний договір, згідно з яким новий кордон між двома державами встановлено на південному заході по річці Дністер. До складу Російської імперії переходили українські землі між Південним Бугом і Дністром (так звана Ханська Україна). Ясський мирний договір посилив позиції Російської імперії на Кавказі й Балканах, призвів до остаточного загарбання усіх південноукраїнських земель російським імперіалізмом, створював сприятливі умови для розгортання експансіоністської політики Російської імперії^[10].

1792 року російський фельдмаршал Суворов, у рамках організації Дністровської лінії, заклав фортецю Серединну на місці молдовського поселення Суклея. Тоді ж почалося будівництво церкви Святителя Христова Миколая^[11]. У зв'язку з будівництвом міста, жителі села Суклея переселилися на три версти нижче по Дністру. При фортеці було засновано місто Тирасполь (статус міста з 1795). За переписом 1795 року в місті проживало близько 2,5 тис. осіб. До 1795 року Тирасполь був центром Очаківської області, а з 1806 року став повітовим містом Херсонської губернії. У 1816 році в місті налічувалося близько 5,3 тис. жителів, до кінця першої половини XIX в. — близько 10 тис. У 1812 році, після окупації Бессарабії Російською імперією та за результатами Бухарестського мирного договору, кордони Російської імперії перемістилися до річки Прут, а військове значення Тираспольської фортеці втратилося. З 1835 року Тирасполь отримав статус повітового містечка, виконуючи переважно адміністративні та торгові функції. У 1867 році було побудовано залізницю, яка поєднала Тирасполь та Одесу, а в 1873 році — Тирасполь і Кишинів^[12]. У 1897 році в Тирасполі заснували винно-коньячний завод (сучасний KVINT). Спочатку це був очисний склад, який скуповував у населення виноматеріал і готував сорокаградусну горілку. З 1948 року підприємство почало виробляти коньячну продукцію, яка пізніше стала відомим брендом міста^[13].

У період Першої світової війни розвиток міста сповільнився. У Тирасполі перші більшовики з'явилися 8 березня 1917 року, коли була утворена Тимчасова Рада робітничих депутатів Тираспольського повіту. 11 січня 1918 року в місті Тирасполі була встановлена радянська влада. У 1918 році Бессарабія увійшла до складу Румунського королівства, лівобережжя Дністра у 1924–1940, включно з Тирасполем, увійшла до складу Молдавської АРСР. З 1929 року Тирасполь — столиця МАРСРу. У цей період в Тирасполі будувалися заводи, фабрики і навчальні заклади. 1 травня 1939 відкрився Музей дореволюційного та радянського живопису, скульптури і народної творчості.

У 1940 році Радянський Союз анексував Румунську Бессарабію — МАРСР стала частиною Молдавської РСР зі столицею у Кишиньові, Тирасполь стає районним центром Молдавської РСР. Тирасполь динамічно розвивався аж до кінця 1980-х років. Високі темпи промислового виробництва, будівництво нових індустріальних та інфраструктурних об'єктів сприяли припливу населення, як із районів Молдови, так і з Росії та України. За цей період населення міста значно зросло — до кінця 1980-х років населення налічувалося біл. ніж 200 000 мешканців^[12].

З 2 вересня 1990 року — столиця самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки (тут розташовані парламент і уряд ПМР)^[14][15].

25 квітня 2022 року в штаб-квартирі Міністерства держбезпеки Придністровської Молдавської Республіки в Тирасполі, столиці самопроголошеної країни, сталося кілька вибухів.^[16] Атака відбулася через тиждень після того, як високопоставлений російський військовий чиновник підняв питання російськомовних у Придністров’ї в контексті російського вторгнення в Україну, повторюючи виправдання Москви щодо війни в Україні. Генерал-майор Рустам Міннекаєв, виконувач обов’язків командувача Центральним військовим округом Росії, повідомив, що план воєнних дій Росії в Україні передбачає повний контроль над Південною Україною, що може забезпечити Російській Федерації сухопутний доступ до Придністровської Молдовської Республіки.^[17]

Тирасполь розташований на півдні Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, між Аненій-Нойським та Каушенським районами. Площа міста сягає 92,6 км²^[1], густота населення — 1608 осіб/км².

• 1858 — 6555 (10 833 міськрада)
• 1888 — 21 479
• 1897 — 31 616^[18]
• 1923 — 16 901 (18 267)
• 1926 — 21 741^[19] осіб
• 1931 — 26 415
• 1939 — 38 тисяч осіб (43,67 тис. міськрада)
• 1959 — 63 тисяч осіб
• 1970 — 105 тисяч осіб
• 1979 — 139 тисяч осіб
• 1989 — 205 тисяч осіб
• 2004 — 212 тисяч осіб^[20]
• 2010 — 149 тисяч осіб
• 2022 — 129 тисяч осіб

Згідно з переписом 2004 року місто має такий національний склад: росіяни — 41,6 %, українці — 33,0 %, молдовани — 15,2 %, представники інших національностей (переважно гагаузи, болгари, білоруси, євреї та вірмени) — 10,2 %.^[21]

За даними перепису, 90,4 % жителів міста прийняли громадянство ПМР, при цьому частина з них одночасно є громадянами таких держав: Республіки Молдова — 16,2 %; Російської Федерації — 16,1 %, України — 12,4 %.

Тирасполь має державний університет, юридичний інститут, вищий музичний коледж, філії вишів Росії та України, технікуми: харчової промисловості, плодо-овочевий, медичну школу, театр драми та комедії імені Н. Аронецької, Парк Перемоги.

З 1993 року в Тирасполі діє Республіканський український теоретичний ліцей-комплекс «Джерела».

За розробкою Міністерства освіти Придністровської Молдавської Республіки почали вивчати в школах Тирасполя предмет «Тирасполезнавство», з 1 вересня 2011 року.^[22][23][24], а навчання стало шестиденним^[25].

В основі предмета йде вивчення історії та географії Тирасполя, а також відвідуються виставки та інші об'єкти культури міста^[26].

Ініціативу введення предмета «Тирасполезнавство» до шкільної програми міських навчальних закладів започатковано в листопаді 2008 року. Постійна депутатська комісія Тираспольської міськради з народної освіти виступила зі зверненням до прес-служби міської ради народних депутатів міста Тирасполя. У рамках гранту для розробки шкільної програми для предмета у 2008 році було виділено 50 тисяч рублів ПМР^[27][28].

Програму курсу «Тирасполезнавство» розробили викладачі-історики, а рецензування дисципліни провели співробітники Придністровського державного інституту розвитку освіти, Тираспольського об'єднаного музею і вчені-історики ПДУ^[29].

Тирасполь — значний економічний і культурний центр. За радянської доби тут було зосереджено більшість підприємств військово-промислового комплексу Молдови. Розвинена харчова промисловість, зокрема існують консервні та винно-коньячні заводи. Також розвинені легка, хімічна та деревопереробна промисловості.^[20]

• 1973 —  УРСР/  Україна, Тернопіль^[30]
• 1981 —  Португалія, Сантарен^[30]
• 1987 — Норвегія, Тронгейм^[31]
• 2002 —  Німеччина, Айленбург^[32][33]
• 2002 —  Білорусь, Мінськ^[34]
• 2004 —  Україна, Миколаїв^[1]
• 2006 —  Україна, Білгород-Дністровський^[30]
• 2006 —  Росія, Волгоград^[35]
• 2006 —  Україна, Ізмаїл^[30]
• 2006 —  Росія, Калуга^[30]
• 2006 —  Росія, Курськ^[30]
• 2006 —  Україна, Одеса^[30]
• 2006 —  Грузія, Сухумі^[36][37]
• 2006 —  Україна, Херсон^[30]
• 2006 —  Грузія, Цхінвалі^[30][38]
• 2006 —  Україна, Черкаси^[30]
• ? —  Ізраїль, Ашдод^[30]
• ? —  Молдова, Бєльці^[30]
• ? —  Молдова, Комрат^[30]
• ? —  Росія, Обнінськ^[30]
• ? —  Росія, Південно-Східний адміністративний округ^[30]
• ? —  Росія, Сєверодвінськ^[30]

• Борисов Георгій Павлович (1930—2018) — український науковець-матеріалознавець, педагог, доктор технічних наук.
• Бочковський Володимир Олександрович — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу.
• Зелінський Микола Дмитрович — український вчений, хімік-органік, академік АН СРСР.
• Іванов, Георгій Іванович (1882—1937) — колезький радник, педагог, директор Тираспольского Олексіївського чоловічого училища^[39].
• Козак Михайло Павлович — зоолог-морфолог, професор.
• Кохаль Володимир Володимирович (* 1941) — український живописець, заслужений художник УРСР.
• Ларіонов Михайло Федорович — російський художник, один із засновників російського авангарду.
• Лутц Вільгельм Готлібович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.
• Матюшков Олександр Михайлович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.
• Отмарштейн Юрій Оттович — український військовий діяч часів Української Народної Республіки, полковник Армії УНР.
• Павлоцький Михайло Аркадійович — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу.
• Попова Лариса Михайлівна — молдовська веслувальниця, учасниця літніх Олімпійських ігор 1976 та 1980 років.
• Сташевський Владислав Станіславович — російський поп-співак, популярний у 90-х роках.
• Фурманова Зінаїда Леонідівна — український кінокритик, сценарист.
• Цвєтков Гліб Миколайович — український політолог радянських часів.
• Шумський Юрій Васильович (1887—1954) — український актор.

• Почесні громадяни Тирасполя
• Тираспольська група — поширення пізньоскіфської культури у пониззі Дністра
• Тираспольський округ

• Ксенофонтов Іон, Лукін Тимур. Тирасполь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 84. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Tyraspol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 718. (пол.)
• Тираспіль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3209. — ISBN 5-7707-4049-3.

Тирасполь у сестринських Вікіпроєктах
	Тирасполь у Вікімандрах?
	Тирасполь у Вікісховищі?

• Офіційний сайт Державної адміністрації міста Тирасполя та міста Дністровська (рос.)

Придністров'я	Придністров'я	Придністров'я
Бендери		Придністров'я
Каушенський район	Каушенський район	Придністров'я