Джон ван Флек — Вікіпедія

Нобелівська премія з фізики (1977) Джон Хазбрук ван Флек
John Hasbrouck van Vleck
Джон ван Флек
Джон ван Флек
Джон ван Флек
Народився13 березня 1899(1899-03-13)
Міддлтаун[1]
Помер27 жовтня 1980(1980-10-27) (81 рік)
Кембридж, Массачусетс, США
ПохованняForest Hill Cemeteryd[2]
КраїнаСША США
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma materВісконсинський університет
Гарвардський університет
Галузьфізика
ЗакладГарвардський університет[1]
Університет Вісконсину в Медісоні[1]
Міннесотський університет[1]
Лейденський університет
Лейденський університет[3]
Науковий керівникEdwin C. Kembled
Аспіранти, докторантиRichard Bersohnd
Roy G. Gordond
Філіп Андерсон
Роберт Сербер
H. Eugene Stanleyd[4]
Robert Finkelsteind[4]
Edward Lee Hilld[4]
John V. Breakwelld[4]
Chun Chia Lind[4]
Harvey Brooksd[4]
Julian Knause Knippd[4]
Keith Bradford MacAdamd[4]
Arianna W. Rosenbluthd[5]
Томас Кун[6]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
International Academy of Quantum Molecular Scienced
Американська академія мистецтв і наук
Нідерландська королівська академія наук
Американське філософське товариство[7]
Американське фізичне товариство[7]
Французька академія наук[7]
Національна академія наук США
Відомий завдяки:автор квантовомеханічної теорії діа- і парамагнетизму
БатькоEdward Burr Van Vleckd
Нагороди

Джо́н Ха́збрук ва́н Фле́к (англ. John Hasbrouck van Vleck; 13 березня 1899 — 27 жовтня 1980) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1977 року «За фундаментальні теоретичні дослідження електронної структури магнітних і невпорядкованих систем» спільно з Філіпом Андерсоном і Невіллом Моттом.

Вважається автором квантової теорії магнетизму.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]