Жузеп Гвардіола — Вікіпедія

Жузéп Гвардіола
Особисті дані
Повне ім'я	Josep Guardiola i Sala
Народження	18 січня 1971(1971-01-18)[1][2][…] (53 роки)
	Санпазо, Бажас, провінція Барселона, Каталонія, Іспанія[4]
Зріст	180 см
Вага	73 кг
Прізвисько	Пеп
Громадянство	Іспанія
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	Манчестер Сіті (головний тренер)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990–2001 «Барселона» 263 (6) 2001–2002 «Брешія» 11 (2) 2002–2003 «Рома» 4 (0) 2003 «Брешія» 13 (1) 2003–2005 «Аль-Аглі» 36 (7) 2006 «Дорадос де Сіналоа» 10 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1991–1992 Іспанія U-21 2 (0) 1992–2001 Іспанія 47 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2007–2008 «Барселона Б» 2008–2012 «Барселона» 2013–2016 «Баварія» 2016– «Манчестер Сіті»
Звання, нагороди
Нагороди	Каталонець рокуd (2009) Medal of Honor of the Parliament of Cataloniad (2011) UEFA Men's Coach of the Year Awardd (2023)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Жузéп Гвардіола у Вікісховищі

Жузéп (Пеп) Гвардіо́ла (кат. Josep Guardiola i Sala, [ʒuˈzɛb gwaɾdiˈɔłə] — повне ім'я та прізвище Жузéп Гвардіо́ла-і-Са́ла, нерідко використовується транскрипція з іспанської Хосéп Гвардіо́ла, народ. 18 січня 1971, Сантпідор, Каталонія, Іспанія) — колишній каталонський та іспанський футболіст, нині футбольний тренер. Відомий гравець «Барселони». Один з найтитулованіших футбольних тренерів XXI століття.

Виступав на позиції опорного півзахисника. Колишній гравець «Барселони», «Брешія», «Роми», «Аль-Ахлі», «Дорадос де Сіналоа», збірних Іспанії й Каталонії. Як гравець Гвардіола — шестиразовий чемпіон Іспанії, дворазовий володар Кубка Іспанії, чотириразовий володар Суперкубка Іспанії, переможець Кубка європейських чемпіонів, володар Кубка володарів кубків і Суперкубка УЄФА, зі збірною ставав олімпійським чемпіоном.

Націоналістичний рух «Разом за Каталонію» у 2019 році розглядав Гвардіолу як кандидата на пост президента Каталонської автономії^[5].

Після завершення ігрової кар'єри, Гвардіола протягом одного сезону тренував «Барселону Б», з якою він виграв титул «Терсера Дивізіон», і очолив головну команду «Барселони» у 2008 році. У своєму першому сезоні як головний тренер «Барселони», здобув требл: виграв Ла Лігу, Копа-дель-Рей та Лігу чемпіонів УЄФА. Гвардіола став наймолодшим менеджером, який виграв у першому ж сезоні всі вищезгадані змагання. У 2011 році, після того, як з клубом здобув «золотий дубль»: вигравши Ла Лігу та Лігу Чемпіонів, Гвардіола був нагороджений Золотою медаллю парламенту Каталонії, найвищою їх відзнакою. Того ж року його також назвали Тренером року FIFA. Жузеп провів у Барселоні 4 сезони, оголосивши про свій відхід у 2012 році, здобувши 14 трофеїв, що є клубним рекордом. Очоливши «Баварію» Гвардіола виграв у Бундеслізі кожен наступний сезон, а також два внутрішні «золоті дублі». Покинув «Баварію» у 2016 році й пристав на пропозицію «Манчестер Сіті», переміг у Прем'єр-лізі у своєму другому сезоні, побивши численні внутрішні рекорди, став першим тренером, який виграв усі три внутрішні англійські трофеї за один сезон.

Велику частину кар'єри він провів в іспанській «Барселоні», з якою 6 разів вигравав чемпіонський титул, 2 рази — кубок Іспанії, 4 рази — Суперкубок Іспанії. Гвардіола грав у футболці під номером 4, який в Барселоні став якщо не легендарним, то принаймні дуже поважним.

Також у складі «Барселони» Гвардіола виграв Кубок європейських чемпіонів в 1992 році, Кубок володарів кубків у 1997 році, а також двічі вигравав Суперкубок Європи.

На рівні збірної Гвардіола в 1992 році на Олімпійських іграх, що проходили в Барселоні, виграв золоті медалі.

У 2001 році Гвардіола покинув Барселону, переїхавши до Італії, пізніше він грав у Кувейті та Мексиці, де в 2006 році він закінчив кар'єру гравця, після чого вирішив розпочати кар'єру тренера.

Влітку 2007 року Гвардіола очолив дубль «Барселони» (клуб «Барселона Б»), який виступав в одній з груп четвертого іспанського дивізіону (Tercera División). У сезоні 2007/08 клуб під його керівництвом виграв турнір у своїй групі і отримав можливість поборотися за вихід до третього іспанська дивізіон (Segunda División B). Його успіхи не залишилися непоміченими — наприкінці травня 2008 Гвардіола змінив на посту головного тренера Барселони Франка Райкарда.

У сезоні 2008/09 Гвардіола домігся унікального для Іспанії результату, вигравши за один турнірний цикл чемпіонат Іспанії, кубок Іспанії та Лігу чемпіонів. Також він став шостою людиною, який вигравав Кубок чемпіонів і як гравець, і як тренер. В одному ряду з ним стоять Мігель Муньос, Джованні Трапаттоні, Йоган Кройф, Карло Анчелотті і Франк Райкард.

Наступний сезон 2009/10 був для Гвардіоли менш успішним. «Барселона» здобула перемогу у Ла Лізі, Суперкубку Іспанії, Суперкубку УЄФА та Клубному чемпіонаті світу. Але каталонці в півфіналі Ліги Чемпіонів поступились «Міланському Інтеру», який тоді очолював Жозе Моурінью. Також «Барселона» на ранній стадії покинула і Кубок Іспанії.

У сезоні 2010/11 Гвардіолі знову вдалося оформити золотий хет-трик, але цього разу, замість Кубка Іспанії «Барселона» задовольнилась перемогою у Суперкубку Іспанії. Що ж до Кубку Короля, то в фіналі підопічні Гвардіоли зазнали мінімальної поразки від «Мадридського Реала».

Сезон 2011/12 став останнім для Жузепа як тренера «Барселони».

1 липня 2013 року Гвардіола офіційно очолив мюнхенську «Баварію», замінивши Юппа Гайнкеса. Контракт з «Баварією» був підписаний до 2016 року^[6] Якщо на внутрішній арені Жузепу вдалось добитись хороших результатів, то в єврокубках його переслідували невдачі. Протягом трьох років свого тренерства в «Баварії», Гвардіола тричі підряд вилітав з Ліги Чемпіонів на стадії півфіналу. Спочатку в сезоні 2013/14 його «Баварія» з розгромним рахунком поступилась «Мадридському Реалу». В сезоні 2014-15 мюнхенці не змогли здолати опір «Барселони». А в сезоні 2015-16 в запеклому двобої «Баварія» поступилась «Мадридському Атлетіко». Залишивши після своєї роботи двоякі враження, Гвардіола покидає Німеччину.

Перед сезоном 2016—2017 з'являється ряд чуток, які стверджували про наступне призначення Гвардіоли - «Манчестер Сіті». Зокрема, повідомлялося про те, що в «Манчестер Сіті» готові зробити Гвардіолу найвисокооплачуванішим тренером планети та виділити на трансфери нових футболістів у перший сезон іспанця в Англії 300 мільйонів євро.

1 лютого 2016 року «Манчестер Сіті» підписав з Гвардіолою трирічний контракт, а роботу Пеп розпочав з сезону 2016—2017. «Манчестер Сіті» програв перший передсезонний матч (0:1)"Баварії". 13 серпня 2016 року Манчестер Сіті виграв свій перший матч сезону Прем'єр-ліги 2016–17 проти «Сандерленда». 11 вересня 2016 року Гвардіола виграв своє перше дербі в Манчестері як тренер, перемігши 2:1. Це також була його шоста перемога проти «одвічного суперника» тренера Жозе Моурінью. Наприкінці вересня 2016 року Гвардіола виграв усі свої перші 10 матчів, на чолі «Манчестер Сіті», очоливши турнірну таблицю Англійської Прем'єр-ліги з перевагою у 4 очки над «Тоттенхемом», однак після цього зазнав першої поразки як тренер «Манчестер Сіті» — 0:2 проти найближчого переслідувача «Тоттенхема», при цьому залишився на вершині АПЛ з перевагою в одне очко перед міжнародною перервою. Після міжнародної перерви 23 жовтня 2016 року Гвардіола встановив свій антирекорд, провівши п'ять матчів без перемог. Невдалий відрізок сезону «Манчестер Сіті» продовжився в Кубку Ліги, де команда Гвардіоли зазнала поразки 0:1 від «Манчестер Юнайтед». Поразка означала, що «Манчестер Сіті» протягом останніх шести ігор у всіх змаганнях залишався без перемоги — найгірший результат у кар'єрі Пепа. 15 січня 2017 року «Манчестер Сіті» програв Евертону 0:4. Це була найбільша поразка Гвардіоли у внутрішніх змаганнях. «Манчестер Сіті» вилетів з Ліги Чемпіонів у раунді 1/16, зігравши з «Монако» за результатами двох матчів 6–6, однак забивши менше м'ячів на виїзді.

У сезоні 2017–2018 «Манчестер Сіті» виграв чемпіонат Англії, а Гвардіола став першим іспанським тренером, який привів команду до перемоги в АПЛ^[7].

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1990–91	«Барселона»	ПД	4	0	КІ	0	0	-	-	-	СІ	0	0	4	0
1991–92		ПД	26	0	КІ	0	0	КЧ	11	0	СІ	2	0	39	0
1992–93		ПД	28	0	КІ	3	1	ЛЧ	4	0	СІ+СУ+МКК	2+1+1	0	39	1
1993–94		ПД	34	0	КІ	3	0	ЛЧ	9	0	СІ	2	0	48	0
1994–95		ПД	24	2	КІ	2	0	ЛЧ	6	0	СІ	2	0	34	2
1995–96		ПД	32	1	КІ	7	0	КУЄФА	8	1	-	-	-	47	2
1996–97		ПД	38	0	КІ	6	0	КЧ	7	1	СІ	2	0	53	1
1997–98		ПД	6	0	КІ	1	0	ЛЧ	5	0	СІ+СУ	2+0	0	14	0
1998–99		ПД	22	1	КІ	3	0	ЛЧ	1	0	СІ	0	0	26	1
1999–00		ПД	25	0	КІ	2	0	ЛЧ	12	1	СІ	2	0	41	1
2000–01		ПД	24	2	КІ	6	1	ЛЧ	7	0	-	-	-	37	3
Усього за «Барселону»			263	6		33	2		70	3		16	0	382	11
2001–02	«Брешія»	A	11	2	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	13	2
2002-січ. 2003	«Рома»	A	4	0	КІ	1	0	ЛЧ	1	0	-	-	-	6	0
січ.-черв. 2003	«Брешія»	A	13	1	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	13	1
Усього за «Брешію»			24	3		2	0		-	-		-	-	26	3
2003–04	«Аль-Аглі»	ЛЗК	18	2	КНП+КЕК	?	?	-	-	-	-	-	-	18+	2+
2004–05		ЛЗК	18	5	КНП+КЕК	?	?	-	-	-	-	-	-	18+	5+
Усього за «Аль-Аглі»			36	7		?	?		-	-		-	-	36+	7+
2006	«Дорадос де Сіналоа»	2Л	10	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	10	1
Усього за кар'єру			337	17		36+	2+		71	3		16	0	460+	22+

 Статистика матчів і голів за збірну —  Іспанія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
14-10-1992	Белфаст	Північна Ірландія	0 – 0	Іспанія	Відбір до ЧС 1994	-	67'
16-12-1992	Севілья	Іспанія	5 – 0	Латвія	Відбір до ЧС 1994	1
24-2-1993	Севілья	Іспанія	5 – 0	Литва	Відбір до ЧС 1994	-
31-3-1993	Копенгаген	Данія	1 – 0	Іспанія	Відбір до ЧС 1994	-	46'
8-9-1993	Аліканте	Іспанія	2 – 0	Чилі	товариський матч	-	46'
22-9-1993	Тирана	Албанія	1 – 5	Іспанія	Відбір до ЧС 1994	-	55'
13-10-1993	Дублін	Ірландія	1 – 3	Іспанія	Відбір до ЧС 1994	-	67'
9-2-1994	Санта-Крус-де-Тенерифе	Іспанія	1 – 1	Польща	товариський матч	-	46'
23-3-1994	Валенсія	Іспанія	0 – 1	Хорватія	товариський матч	-	46'
2-6-1994	Тампере	Фінляндія	1 – 2	Іспанія	товариський матч	-
10-6-1994	Монреаль	Канада	0 – 2	Іспанія	товариський матч	-	57'
21-6-1994	Чикаго	Німеччина	1 – 1	Іспанія	ЧС 1994 - 1-й етап	-	67'
27-6-1994	Чикаго	Болівія	1 – 3	Іспанія	ЧС 1994 - 1-й етап	1	68'
7-9-1994	Лімасол	Кіпр	1 – 2	Іспанія	Відбір до ЧЄ 1996	-	63'
4-9-1996	Тофтір	Фарерські острови	2 – 6	Іспанія	Відбір до ЧС 1998	-
9-10-1996	Прага	Чехія	0 – 0	Іспанія	Відбір до ЧС 1998	-	52'
13-11-1996	Санта-Крус-де-Тенерифе	Іспанія	4 – 1	Словаччина	Відбір до ЧС 1998	-	58'
14-12-1996	Валенсія	Іспанія	2 – 0	Югославія	Відбір до ЧС 1998	1
18-12-1996	Валлетта	Мальта	0 – 3	Іспанія	Відбір до ЧС 1998	-	61'
12-2-1997	Аліканте	Іспанія	4 – 0	Мальта	Відбір до ЧС 1998	1	73'
30-4-1997	Белград	Югославія	1 – 1	Іспанія	Відбір до ЧС 1998	-
8-6-1997	Вальядолід	Іспанія	1 – 0	Чехія	Відбір до ЧС 1998	-
11-10-1997	Хіхон	Іспанія	3 – 1	Фарерські острови	Відбір до ЧС 1998	-	57'
27-3-1999	Валенсія	Іспанія	9 – 0	Австрія	Відбір до ЧЄ 2000	-
31-3-1999	Серравалле	Сан-Марино	0 – 6	Іспанія	Відбір до ЧЄ 2000	-	70'
5-5-1999	Севілья	Іспанія	3 – 1	Хорватія	товариський матч	-	69'
5-6-1999	Вілярреаль	Іспанія	9 – 0	Сан-Марино	Відбір до ЧЄ 2000	-
4-9-1999	Відень	Австрія	1 – 3	Іспанія	Відбір до ЧЄ 2000	-	51'
8-9-1999	Бадахос	Іспанія	8 – 0	Кіпр	Відбір до ЧЄ 2000	-
10-10-1999	Альбасете	Іспанія	3 – 0	Ізраїль	Відбір до ЧЄ 2000	-
13-11-1999	Віго	Іспанія	0 – 0	Бразилія	товариський матч	-
17-11-1999	Севілья	Іспанія	0 – 2	Аргентина	товариський матч	-
26-1-2000	Картахена	Іспанія	3 – 0	Польща	товариський матч	-	65'
29-3-2000	Барселона	Іспанія	2 – 0	Італія	товариський матч	-	77'
3-6-2000	Гетеборг	Швеція	1 – 1	Іспанія	товариський матч	1
13-6-2000	Роттердам	Іспанія	0 – 1	Норвегія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-
18-6-2000	Амстердам	Словенія	1 – 2	Іспанія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-	81'
21-6-2000	Брюгге	Югославія	3 – 4	Іспанія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-
25-6-2000	Брюгге	Іспанія	1 – 2	Франція	ЧЄ 2000 - чвертьфінал	-	61'
16-8-2000	Ганновер	Німеччина	4 – 1	Іспанія	товариський матч	-	11'
28-2-2001	Бірмінгем	Англія	3 – 0	Іспанія	товариський матч	-	81'
24-3-2001	Аліканте	Іспанія	5 – 0	Ліхтенштейн	Відбір до ЧС 2002	-	83'
28-3-2001	Валенсія	Іспанія	2 – 1	Франція	товариський матч	-
25-4-2001	Кордова	Іспанія	1 – 0	Японія	товариський матч	-	75'
2-6-2001	Ов'єдо	Іспанія	4 – 1	Боснія і Герцеговина	Відбір до ЧС 2002	-
6-6-2001	Тель-Авів	Ізраїль	1 – 1	Іспанія	Відбір до ЧС 2002	-	59'
14-11-2001	Уельва	Іспанія	1 – 0	Мексика	товариський матч	-	57'
Усього		Матчів	47		Голів	5

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравець

[ред. | ред. код]

Барселона

[ред. | ред. код]

• Чемпіон Іспанії (6): 1990-91, 1991-92, 1992-93, 1993-94, 1997-98, 1998-99
• Володар Кубка Іспанії (2): 1996-97, 1997-98
• Володар Суперкубка Іспанії (4): 1991, 1992, 1994, 1996
• Володар Кубка європейських чемпіонів (1): 1991-92
• Володар Кубка володарів кубків (1): 1996-97
• Володар Суперкубка УЄФА (2): 1992, 1997
• Найкращий молодий футболіст в Європі (Трофей Браво): 1992

Збірна Іспанії

[ред. | ред. код]

• Олімпійський чемпіон (1): 1992

Як тренер

[ред. | ред. код]

«Барселона»

[ред. | ред. код]

• Чемпіон Іспанії (3): 2008-09, 2009-10, 2010-11
• Володар Кубка Іспанії (2): 2008-09, 2011-12
• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (2): 2008-09, 2010-11
• Володар Суперкубка Іспанії (3): 2009, 2010, 2011
• Володар Суперкубка УЄФА (2): 2009, 2011
• Чемпіон світу серед клубів (2): 2009, 2011

«Баварія»

[ред. | ред. код]

• Чемпіон Німеччини (3): 2013-14, 2014–2015, 2015–2016
• Володар Суперкубка УЄФА (1): 2013
• Чемпіон світу серед клубів (1): 2013
• Володар Кубка Німеччини (2): 2013-14, 2015-16

«Манчестер Сіті»

[ред. | ред. код]

• Володар Кубка Ліги (4): 2017-18, 2018-19, 2019-20, 2020-21
• Чемпіон Англії (6): 2017-18, 2018-19, 2020-21, 2021-22, 2022-23, 2023-24
• Володар Суперкубка Англії (3): 2018, 2019, 2024
• Володар Кубка Англії (2): 2018-19, 2022-23
• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1): 2022-23
• Володар Суперкубка УЄФА (1): 2023
• Переможець Клубного чемпіонату світу (1): 2023

Особисті

[ред. | ред. код]

• Тренер року ФІФА: 2011
• Найкращий тренер в історії футболу — 5 місце (World Soccer)^[8][9]
• Найкращий тренер в історії футболу — 5 місце (France Football)^[10][11][12]
• Найкращий тренер в історії футболу — 18 місце (ESPN)^[13]

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
3. ↑ BDFA
   d:Track:Q19368470
4. ↑ https://www.enciclopedia.cat/gran-enciclopedia-catalana/josep-guardiola-i-sala
5. ↑ Гвардіолу можуть висунути на пост лідера Каталонії. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
6. ↑ Газета «Вечірній Мюнхен», від 02.05.2013 [Архівовано 5 травня 2013 у Wayback Machine.](нім.)
7. ↑ Гвардиола — первый испанский наставник, выигравший АПЛ. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
8. ↑ World Soccer The Greatest manager of all time. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
9. ↑ The Greatest: — how the panel voted. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 29 листопада 2019.
10. ↑ Top 50 des coaches de l'histoire. France Football. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 19 березня 2019.
11. ↑ Los 50 mejores entrenadores de la historia. FOX Sports. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
12. ↑ Los 50 mejores entrenadores de la historia del fútbol. ABC. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
13. ↑ Greatest Managers, No. 18: Guardiola. ESPN FC. 7 серпня 2013. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 19 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жузеп Гвардіола

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Josep Guardiola

• Профіль на сайті ФК «Барселона» [Архівовано 13 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Жузеп Гвардіола на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»