Стоян Олександр Миколайович — Вікіпедія

Стоян Олександр Миколайович
Народився2 травня 1943(1943-05-02) (81 рік)
Дєдовськ, Істринський район[d], Московська область, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьполітик
Alma materДонецький державний університет
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Знання мовукраїнська
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4], народний депутат України[5] і народний депутат України[6]
ПартіяПартія регіонів
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Олекса́ндр Микола́йович Стоя́н (2 травня 1943) — український політик і профспілковий діяч. Доктор історичних наук (1990), професор (2001), член Партії регіонів (з 03.2005).

Біографія

[ред. | ред. код]

Родився 2 травня 1943 (м. Дєдовськ, Московська область, Росія) в родині робітників; українець; дружина Коханова Оксана Леонідівна — кандидат історичних наук, доцент Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова; має 2 дітей.

Закінчив Донецький державний університет, вчитель історії.

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Діяльність вузівських партійних організацій України з виховання комуністичної свідомості студентської молоді (1966-70 рр.)» (Донецький державний університет 1974);

Захистив докторську дисертацію на тему «Ідейно-політичне виховання студентської молоді в 60-80-і рр.: досвід, проблеми, шляхи оновлення (на матеріалах партійних організацій України)» (Київський університет ім. Т.Шевченка, 1990).

  • 1960-1962 — учень слюсаря будівельного тресту «Сталінвугілля», робітник шахти № 40, м. Гірник Донецької області.
  • 1962-1965 — служба в армії.
  • 1965-1971 — студент, секретар комітету комсомолу, 1971-1982 — аспірант, асистент, старший викладач, доцент Донецького державного університету.
  • 1982-1985 — доцент Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті ім. Т.Шевченка.
  • 1985-1987 — начальник відділу виховної роботи Міністерства вищої освіти України.
  • 1987-1992 — доцент, професор, голова профкому Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті ім. Т.Шевченка.
  • 1992 — старший консультант у зв'язках з громадськими об'єднаннями Адміністрації Президента України.
  • 11.1992-01.2005 — голова Федерації профспілок України.

Народний депутат

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 2-го скликання з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Шаргородський виборчий округ № 62 Вінницької області. Член Комітету з питань соціальної політики та праці. Член групи «Конституційний центр». 1-й тур: з'яв. 89,3%, за 22,22%, 15 суперників. 2-й тур: з'яв. 82,4%, за 54,99%.

Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002, виборчий округ № 18 Вінницької області. З'яв. 76,5%, за 38,1%, 18 суперників. 1998 — кандидат в народні депутати України від ВПТ, № 1 в списку. Член фракції СДПУ(о) (05.1998-02.2000), член групи «Солідарність» (02.2000-04.02); голова підкомітету з питань праці та зайнятості Комітету з питань соціальної політики та праці (з 07.1998).

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006 Блоку В.Ющенка «Наша Україна», № 2 в списку. Член фракції «Наша Україна» (05.-12.2002), позафракційний (10.-27.12.2002), член фракції «Регіони України» (12.2002-09.2005), член фракції Партії «Регіони України» (з 09.2005), голова підкомітету з питань праці, зайнятості та заробітної плати Комітету з питань соціальної політики та праці (з 06.2002).

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від Партії регіонів, № 23 в списку. голова підкомітету з питань соціального захисту та соціальних гарантій, рівня життя і повернення заощаджень населенню Комітету з питань соціальної політики та праці (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від Партії регіонів, № 24 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР.

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[7][8]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[9][10].

Народний депутат України 7-го скликання з 12.2012 від Партії регіонів, № 72 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з 12.2012), заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці (з 12.2012).

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Член Комісії з державних нагород України при Президентові України (02.1997-04.2000); член Комісії державних нагород та геральдики (04.2000-08.2003); член Національної ради з питань якості при Президентові України (09.1997-07.2000); член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (09.1998-12.1999); член Державної комісії з питань стратегії економіки і соціального розвитку (з 03.2003).

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (27 червня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[11]
  • Орден «За заслуги» I ст. (23 серпня 2011) — за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові[12]
  • Орден «За заслуги» II ст. (24 квітня 2003) — за значний особистий внесок у розвиток державного будівництва, активну законотворчу та громадську діяльність[13]
  • Орден «За заслуги» III ст. (4 травня 1998) — за багаторічну плідну роботу в профспілкових органах, активну громадську діяльність[14]
  • Почесна грамота КМ України (04.1998, 04.2003)
  • Почесний срібний знак ЗКП «За заслуги перед профрухом» (1998)
  • Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (1998)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  5. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  6. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  7. ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» — Сайт «Майдан»
  8. ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з травня 2019]
  9. ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка — 1+1. ТСН
  10. ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ — Українська Правда
  11. ↑ Указ Президента України № 355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  12. ↑ Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
  13. ↑ Указ Президента України № 361/2003 від 24 квітня 2003 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»
  14. ↑ Указ Президента України № 407/98 від 4 травня 1998 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“ III ступеня»

Джерело

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Стоян_Олександр_Миколайович