B (латиниця) — Вікіпедія

B
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

B, b («бе») — друга літера латинського алфавіту, використовується практично у всіх алфавітах на латинській основі. Походить від грецької літери Β, β («бета»). Позначає приголосний звук [b], іноді також [p], [v] та ін.

Читання

[ред. | ред. код]

Інше використання

[ред. | ред. код]

Велика літера

[ред. | ред. код]

Мала літера

[ред. | ред. код]
  • У музиці — буквене позначення звука сі-бемоль. Застосовується, зокрема, в назвах музичних творів для визначення тональності, наприклад концерт b-moll (сі-бемоль мінор) П. І. Чайковського та інші.

Способи кодування

[ред. | ред. код]

В Юнікоді велика B записується U+0042, а мала b — U+0062.

Код ASCII для великої B — 66, для малої b — 98; або у двійковій системі 01000010 та 01100010 відповідно.

Код EBCDIC для великої B — 194, для малої b — 130.

NCR код HTML та XML є «B» та «b» для великої та малої літер відповідно.


Див. також

[ред. | ред. код]