Мейшо-Мару — Вікіпедія

Історія
Японія
Назва:	Мейшо-Мару (Meisho Maru)
Власник:	Meiji Kaiun Імперський флот Японії
Будівник:	Nippon Kokan Zosensho
Закладений:	22 квітня 1941
Спуск на воду:	13 серпня 1941
Завершений:	29 листопада 1941
Доля:	16 січня 1944 потоплене при слідуванні від Труку до Рабаулу
Основні характеристики
Тип:	вантажне
Тоннаж:	2735 GRT
Довжина:	93 м
Ширина:	13,7 м
Двигуни:	1 парова турбіна
Швидкість:	11 вузлів

16.01.44

Місце загибелі Мейшо-Мару

Мейшо-Мару (Meisho Maru) — транспортне судно, яке під час Другої світової війни взяло участь у операціях японських збройних сил на Філіппінах та в архіпелазі Бісмарка.

Мейшо-Мару спорудили в 1941 році на верфі Nippon Kokan Zosensho в Йокогамі на замовлення компанії Meiji Kaiun.^[1]

2 грудня 1943 судно реквізували для потреб Імперського флоту Японії.

13 грудня 1943-го судно вийшло із японського порту Саєкі у складі конвою O-302, а 24 грудня прибуло на Палау (важливий транспортний хаб у західній частині Каролінських островів).

У першій половині лютого 1944-го Мейшо-Мару перебувало на атолі Трук у східній частині Каролінських островів (ще один транспортний хаб, через який до лютого 1944-го провадилось постачання гарнізонів у цілому ряді архіпелагів).

13 лютого судно разом з конвоєм O-905 вийшло до Рабаулу — головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах. 16 січня за три десятки кілометрів на захід від острова Новий Ганновер конвой атакували летючі човни PBY «Каталіна», які потопили три з чотирьох суден, і в тому числі Мейшо-Мару. Загинуло 12 членів екіпажу.^[2]