Формула-1 — Чемпіонат 1973 — Вікіпедія

24-й чемпіонат світу Формули-1
 1972    Сезон 1973    1974 
Велика Британія Джекі Стюарт
Чемпіон світу
Велика Британія Джекі Стюарт (Tyrrell-Ford)
Кубок конструкторів
Велика Британія Lotus-Ford

Формула-1 1973 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з січня по жовтень та складався з 15 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Аргентини 28 січня та закінчився на Гран-прі США 7 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Джекі Стюарт. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Lotus-Ford.

Команди та пілоти

[ред. | ред. код]

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1973 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
Велика Британія John Player Team Lotus Lotus-Ford 72D
72E
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Бразилія Емерсон Фіттіпальді Всі
Швеція Ронні Петерсон Всі
Велика Британія Elf Team Tyrrell Tyrrell-Ford 005
006
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Велика Британія Джекі Стюарт Всі
Франція Франсуа Север Всі
Нова Зеландія Кріс Амон 14–15
Велика Британія Motor Racing Developments
Велика Британія Ceramica Pagnossin MRD
Велика Британія Hexagon of Highgate
Brabham-Ford BT37
BT42
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Аргентина Карлос Ройтеман Всі
Бразилія Вілсон Фіттіпальді Всі
Італія Андреа де Адаміч 4–6, 8–9
ФРН Рольф Штоммелен 11–14
Велика Британія Джон Вотсон 9, 15
Велика Британія Yardley Team McLaren McLaren-Ford M19A
M19C
M23
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Нова Зеландія Денні Гальм Всі
США Пітер Ревсон 1–7, 9–15
ПАР Джоді Шектер 3, 8–9, 14–15
Бельгія Жакі Ікс 11
Італія Scuderia Ferrari SpA SEFAC Ferrari 312B2
312B3
Ferrari 001/1 3.0 F12
Ferrari 001/11 3.0 F12
G Бельгія Жакі Ікс 1–9, 13
Італія Артуро Мерцаріо 1–3, 6, 8, 12–15
Велика Британія Clarke-Mordaunt-Guthrie Racing
Швеція Team Pierre Robert
March-Ford 721G
731
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F


G

Велика Британія Майк Б'юттлер 1–7, 9–15
Швеція Рейне Візель 7–8
Велика Британія STP March Racing Team
Велика Британія March Racing Team
March-Ford 721G
731
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Франція Жан-П'єр Жар'є 1–3, 5–8, 12, 14–15
Франція Анрі Пескароло 4
Велика Британія Роджер Вільямсон 9–10
Велика Британія Team Surtees
Велика Британія Brooke Bond Oxo Team Surtees
Велика Британія Ceramica Pagnossin Team Surtees
Surtees-Ford TS9A
TS9B
TS14A
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Велика Британія Майк Гейлвуд Всі
Бразилія Карлус Пачі Всі
Бразилія Луїз Буено 2
Італія Андреа де Адаміч 3
ФРН Йохен Масс 9, 11, 15
Велика Британія Marlboro BRM BRM P160C
P160D
BRM P142 3.0 V12 F Франція Жан-П'єр Бельтуаз Всі
Швейцарія Клей Регаццоні 1–13, 15
Австрія Нікі Лауда Всі
Велика Британія Пітер Ґетін 14
Велика Британія Frank Williams Racing Cars Iso-Marlboro-Ford FX3B
IR
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Італія Нанні Ґаллі 1–2, 4–6
Нова Зеландія Говден Генлі Всі
ПАР Джекі Преторіус 3
Данія Том Белсо 7
Франція Анрі Пескароло 8, 11
Нова Зеландія Грем Макрей 9
Нідерланди Гейс ван Леннеп 10, 12–13
Австралія Тім Шенкен 14
Бельгія Жакі Ікс 15
США UOP Shadow Racing Shadow-Ford DN1 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Велика Британія Джекі Олівер 3–15
США Джордж Фоллмер 3–15
Велика Британія Браян Редман 15
ПАР Scribante Lucky Strike Racing Lotus-Ford 72D Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F ПАР Дейв Чарльтон 3
ПАР Blignaut Lucky Strike Racing Tyrrell-Ford 004 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G ПАР Едді Кейзан 3
Велика Британія Embassy Racing Shadow-Ford DN1 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Велика Британія Грем Гілл 4–15
Італія Martini Racing Team Tecno PA123/6 Tecno Series-P 3.0 F12 F Нова Зеландія Кріс Амон 5–6, 9–10, 12
Велика Британія LEC Refrigeration Racing March-Ford 731 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Велика Британія Девід Перлі 6, 9–11, 13
Велика Британія Hesketh Racing March-Ford 731 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G Велика Британія Джеймс Гант 6, 8–10, 12–15
Велика Британія Team Ensign Ensign-Ford N173 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F Ліхтенштейн Ріккі фон Опель 8–10, 12–15
Джерело:[1]

Календар

[ред. | ред. код]
Гран-прі Траса Дата
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Автодром Буенос-Айреса, Буенос-Айрес 28 січня
2 Бразилія Гран-прі Бразилії Інтерлагос, Сан-Паулу 11 лютого
3 ПАР Гран-прі Південної Африки К'яламі, Мідранд 3 березня
4 Іспанія Гран-прі Іспанії Монтжуїк, Барселона 29 квітня
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Золдер, Гесден-Золдер 20 травня
6 Монако Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 3 червня
7 Швеція Гран-прі Швеції Скандинавська траса, Андерсторп 17 червня
8 Франція Гран-прі Франції Поль Рікар, Ле-Кастелле 1 липня
9 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Автодром Сільверстоун, Сільверстоун 14 липня
10 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 29 липня
11 ФРН Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 5 серпня
12 Австрія Гран-прі Австрії Остеррайхринг, Шпільберг 19 серпня
13 Італія Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 9 вересня
14 Канада Гран-прі Канади Моспорт Парк, Боуменвіль 23 вересня
15 США Гран-прі США Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк 7 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках

[ред. | ред. код]

Гран-прі

[ред. | ред. код]
Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1 Аргентина Гран-прі Аргентини Швейцарія Клей Регаццоні Бразилія Емерсон Фіттіпальді Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
2 Бразилія Гран-прі Бразилії Швеція Ронні Петерсон Бразилія Емерсон Фіттіпальді
Нова Зеландія Денні Гальм
Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
3 ПАР Гран-прі Південної Африки Нова Зеландія Денні Гальм Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
4 Іспанія Гран-прі Іспанії Швеція Ронні Петерсон Швеція Ронні Петерсон Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
5 Бельгія Гран-прі Бельгії Швеція Ронні Петерсон Франція Франсуа Север Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
6 Монако Гран-прі Монако Велика Британія Джекі Стюарт Бразилія Емерсон Фіттіпальді Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
7 Швеція Гран-прі Швеції Швеція Ронні Петерсон Нова Зеландія Денні Гальм Нова Зеландія Денні Гальм Велика Британія McLaren-Ford G Звіт
8 Франція Гран-прі Франції Велика Британія Джекі Стюарт Нова Зеландія Денні Гальм Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
9 Велика Британія Гран-прі Великої Британії Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Джеймс Гант США Пітер Ревсон Велика Британія McLaren-Ford G Звіт
10 Нідерланди Гран-прі Нідерландів Швеція Ронні Петерсон Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
11 ФРН Гран-прі Німеччини Велика Британія Джекі Стюарт Бразилія Карлус Пачі Велика Британія Джекі Стюарт Велика Британія Tyrrell-Ford G Звіт
12 Австрія Гран-прі Австрії Бразилія Емерсон Фіттіпальді Бразилія Карлус Пачі Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
13 Італія Гран-прі Італії Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Джекі Стюарт Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
14 Канада Гран-прі Канади Швеція Ронні Петерсон Бразилія Емерсон Фіттіпальді США Пітер Ревсон Велика Британія McLaren-Ford G Звіт
15 США Гран-прі США Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Джеймс Гант Швеція Ронні Петерсон Велика Британія Lotus-Ford G Звіт
Джерело:[3]

Пілоти

[ред. | ред. код]

Очки отримують перші шість пілотів. Лише сім найкращих результатів з перших восьми гонок і шість найкращих результатів з останніх семи гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Очки 9 6 4 3 2 1
Поз. Пілот АРГ
Аргентина
БРА
Бразилія
ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
БЕЛ
Бельгія
МОН
Монако
ШВЦ
Швеція
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІД
Нідерланди
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
Очки
1 Велика Британія Джекі Стюарт 3 2 1 Схід 1 1 5 4 10 1 1 2 4 5 НС 71
2 Бразилія Емерсон Фіттіпальді 1 1 3 1 3 2 12 Схід Схід Схід 6 Схід 2 2 6 55
3 Швеція Ронні Петерсон Схід Схід 11 Схід Схід 3 2 1 2 11 Схід 1 1 Схід 1 52
4 Франція Франсуа Север 2 10 НКЛ 2 2 4 3 2 5 2 2 Схід 5 Схід НС† 47
5 США Пітер Ревсон 8 Схід 2 4 Схід 5 7 1 4 9 Схід 3 1 5 38
6 Нова Зеландія Денні Гальм 5 3 5 6 7 6 1 8 3 Схід 12 8 15 13 4 26
7 Аргентина Карлос Ройтеман Схід 11 7 Схід Схід Схід 4 3 6 Схід Схід 4 6 8 3 16
8 Велика Британія Джеймс Гант 9 6 4 3 Схід НС 7 2 14
9 Бельгія Жакі Ікс 4 5 Схід 12 Схід Схід 6 5 8 3 8 7 12
10 Франція Жан-П'єр Бельтуаз Схід Схід Схід 5 Схід Схід Схід 11 Схід 5 Схід 5 13 4 9 9
11 Бразилія Карлус Пачі Схід Схід Схід Схід 8 Схід 10 13 Схід 7 4 3 Схід 18 Схід 7
12 Італія Артуро Мерцаріо 9 4 4 Схід 7 7 Схід 15 16 6
13 США Джордж Фоллмер 6 3 Схід НС 14 Схід Схід 10 Схід Схід 10 17 14 5
14 Велика Британія Джекі Олівер Схід Схід Схід 10 Схід Схід Схід Схід 8 Схід 11 3 15 4
15 Італія Андреа де Адаміч 8 Схід 4 7 Схід Схід 3
= Бразилія Вілсон Фіттіпальді 6 Схід Схід 10 Схід 11 Схід 16 Схід Схід 5 Схід Схід 11 НКЛ 3
17 Австрія Нікі Лауда Схід 8 Схід Схід 5 Схід 13 9 12 Схід Схід НС Схід Схід Схід 2
= Швейцарія Клей Регаццоні 7 6 Схід 9 10 Схід 9 12 7 8 Схід 6 Схід 8 2
19 Нова Зеландія Кріс Амон 6 Схід Схід Схід НС 10 НС 1
= Нідерланди Гейс ван Леннеп 6 9 Схід 1
= Нова Зеландія Говден Генлі НКЛ 7 10 Схід Схід Схід 11 14 9 9 НС НКЛ НКЛ 6 12 1
Велика Британія Майк Гейлвуд Схід Схід Схід Схід Схід 8 Схід Схід Схід Схід 14 10 7 9 Схід 0
Велика Британія Майк Б'юттлер 10 Схід НКЛ 7 11 Схід 8 11 Схід 16 Схід Схід Схід 10 0
ФРН Йохен Масс Схід 7 Схід 0
Франція Анрі Пескароло 8 Схід 10 0
Велика Британія Грем Гілл Схід 9 Схід Схід 10 Схід НКЛ 13 Схід 14 16 13 0
Італія Нанні Ґаллі Схід 9 11 Схід Схід 0
Велика Британія Девід Перлі Схід НС Схід 15 9 0
ПАР Джоді Шектер 9 Схід Схід Схід Схід 0
ФРН Рольф Штоммелен 11 Схід 12 12 0
Франція Жан-П'єр Жар'є Схід Схід НКЛ Схід Схід Схід Схід Схід НКЛ 11 0
Бразилія Луїз Буено 12 0
Ліхтенштейн Ріккі фон Опель 15 13 НС Схід Схід НКЛ Схід 0
Австралія Тім Шенкен 14 0
ПАР Едді Кейзан НКЛ 0
Велика Британія Роджер Вільямсон Схід Схід 0
Велика Британія Джон Вотсон Схід Схід 0
Швеція Рейне Візель НС Схід 0
ПАР Дейв Чарльтон Схід 0
ПАР Джекі Преторіус Схід 0
Нова Зеландія Грем Макрей Схід 0
Велика Британія Пітер Ґетін Схід 0
Велика Британія Браян Редман ДСК 0
Данія Том Белсо НС 0
Поз. Пілот АРГ
Аргентина
БРА
Бразилія
ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
БЕЛ
Бельгія
МОН
Монако
ШВЦ
Швеція
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІД
Нідерланди
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Конструктори

[ред. | ред. код]

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише сім найкращих результатів з перших восьми гонок і шість найкращих результатів з останніх семи гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор АРГ
Аргентина
БРА
Бразилія
ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
БЕЛ
Бельгія
МОН
Монако
ШВЦ
Швеція
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІД
Нідерланди
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
Очки[a]
1 Велика Британія Lotus-Ford 1 1 3 1 (3) 2 2 1 2 11 6 1 1 2 1 92 (96)
2 Велика Британія Tyrrell-Ford 2 2 1 2 1 1 (3) 2 5 1 1 2 4 5 НС 82 (86)
3 Велика Британія McLaren-Ford 5 3 2 4 7 5 1 8 1 4 3 8 3 1 4 58
4 Велика Британія Brabham-Ford 6 11 7 10 4 7 4 3 6 Схід 5 4 6 8 3 22
5 Велика Британія March-Ford 10 Схід НКЛ 7 11 9 8 6 4 3 15 Схід 9 7 2 14
6 Італія Ferrari 4 4 4 12 Схід Схід 6 5 8 Від Від 7 8 15 16 12
7 Велика Британія BRM 7 6 Схід 5 5 Схід 9 9 7 5 Схід 5 13 4 8 12
8 США Shadow-Ford Від 6 3 9 10 14 10 Схід 10 8 Схід 10 3 13 9
9 Велика Британія Surtees-Ford Схід 12 8 Схід 8 8 10 13 Схід 7 4 3 7 9 Схід 7
10 Велика Британія Iso-Marlboro-Ford НКЛ 7 10 11 Схід Схід 11 14 9 6 10 9 НКЛ 6 7 2
11 Італія Tecno 6 Схід Від Від Схід Схід Від НС Від 1
Велика Британія Ensign-Ford Від Від Від 15 13 НС Від Схід Схід НКЛ Схід 0
Поз. Конструктор АРГ
Аргентина
БРА
Бразилія
ПАР
ПАР
ІСП
Іспанія
БЕЛ
Бельгія
МОН
Монако
ШВЦ
Швеція
ФРА
Франція
ВЕЛ
Велика Британія
НІД
Нідерланди
НІМ
ФРН
АВТ
Австрія
ІТА
Італія
КАН
Канада
США
США
Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Лише 7 найкращих результатів з перших 8 гонок і 6 найкращих результатів з останніх 7 гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. All the drivers 1973 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  2. а б в 1973 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  3. а б в Report 1973 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  4. а б Argentina 1973 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  5. 1973 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.
  6. 1973 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.