W — Вікіпедія
W | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | ||||||||||
A | B | C | D | E | F | G | ||||
H | I | J | K | L | M | N | ||||
O | P | Q | R | S | T | U | ||||
V | W | X | Y | Z | ||||||
Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
Č | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | ||||
É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î | Ï | ||||
Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | ||||
Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | ||||
Ľ | Ŀ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | ||||
N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | ||||
Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
Ơ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž |
W, w («дубль-ве») — 23-а літера латинського альфабету. У класичній латинській мові літери W не існувало, хоча також не розрізнялися U і V.
В алфавіті класичної латинської мови літери «W» не існувало, вона з'явилася лише у ранньому Середньовіччі і призначалася для передавання деяких звуків германських мов. Утворена як лігатура двох літер V, з чим і пов'язана її назва («подвійне V»).
W вживається в багатьох писемностях, заснованих на латинському альфабеті (англійською, німецькою, нідерландською, польською та іншими мовами), але в писемності романських мов, що походять від латинської, а також фінно-угорських мов та низки інших мов — практично лише в запозичених словах.
У германських мовах на певному етапі розвитку виникло два подібні звуки:
- за загальнонімецьким пересуванням приголосних фонема p перейшла в фонему /f///v/, яка вимовлялася як v між голосними і як /f/ — в інших випадках;
- поряд з цим існував звук /w/ (приблизно як в англійській, відповідає в кирилиці ў (в)), який утворився з праіндоєвропейського незлогового /u/.
У польському альфабеті літера Ww завжди використовується для позначення звуку /v/, вживання літери Vv є лише в запозичених словах.
До ХХ століття ця літера використовувалася завжди в білоруському латинському альфабеті. Наприкінці 1930-х років відбулася остання графічна трансформація білоруської латиниці через те, що деякі видавці, ймовірно, намагаючись уникнути досить ненависних для деяких білорусів ознак «польськости», почали відмовлятися від історичного w на користь v, яка стала переважаючою практикою в другій половині 1930-х років, яка застосовується і до цього часу.
Також вона використовується в сучасних системах латинізації білоруської мови для літери Ўў, наприклад у британській[1] і BGN/PCGN системах, навідміну від літери Ŭŭ, яку використовує Інструкція з транслітерації білоруської мови.
Літера Ww присутня в розробленому історичному проєкті українського латинського альфабету Йосипом Лозинським «Абецадло» для позначення звуків /ʋ/ і /w/. Також в історичному проєкті української латинки Їречека літера Ww використовувалася лише в запозичених словах. У британській та
- У Юнікоді велика W кодується як U+0057 , мала w — U+0077.
- Код ASCII для великої W — 87, для малої w — 119; або у двійковій системі 01010111 та 01110111 відповідно.
- Код EBCDIC для великої W — 230, для малої w — 166.
- NCR код HTML та XML — «W» та «w» для великої та малої літер відповідно.
Фонетичний алфавіт НАТО | код Морзе | ||
Whiskey | |||
Морський прапорний сигнал | Семафорна абетка | Американська мова жестів (ASL) | Шрифт Брайля |
- У неорганічній хімії — символ вольфраму.
- В органічній хімії — позначення триптофану.
- У фізиці — позначення потужності і вата.
- У математиці — позначення одного з векторів у векторному просторі.
- У фонології — позначення дзвінкого губно-м'якопіднебінного апроксиманта.
- ↑ Belarusian romanization (June 2019) (publishing.service.gov.uk) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.