У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за липень 2024 року (включно).
Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1].
Велика Британія. Мешкав в Лондоні. Працював полійцеським і теслею. В березні 2022 приїхав в Україну, був волонтером, допомагав створювати польовий госпіталь в Броварах. Врятував понад 200 поранених українських бійців. Згодом пройшов декілька медичних тренінгів і долучився до територіальної оборони. У січні 2024 року офіційно долучився до лав ЗСУ як бойовий медик.
13 березня 1975, с. Павлівка Івано-Франківського району. З квітня 2014 року по вересень 2015 був учасником АТО/ООС. У серпні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ добровольцем пішов захищати країну. Служив механіком-водієм у маршрутно-десантному батальйоні. Мав звання сержанта.
57 років, м. Болехів. Служив у частині А4933, був солдатом. Був призваний на військову службу 24 лютого 2022 року першим відділом Калуського РТЦК та СП Івано-Франківської області.
25.02.1995, м. Львів. Навчався у середній загальноосвітній школі № 54 міста Львова. Після завершення навчання проходив військову службу в місті Рівне. Працював у сфері будівництва. Впродовж 2015 – 2019 років захищав державу в межах Антитерористичної операції. Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в лавах 5-ї окремої штурмової Київської бригади ЗСУ. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
08.09.1972, м. Львів. Навчався у ліцеї №18 Львівської міської ради. Професійно-технічну освіту за спеціальністю «кухар» здобув у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу (раніше – СПТУ №27). Після завершення навчання проходив строкову військову службу в 6-му окремому полку військ урядового зв’язку Головного управління урядового зв’язку Служби безпеки України, де отримав військове звання «молодший сержант».У мирний час працював у сфері ремонту автомобілів. Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в складі 42-ї окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на Харківському напрямку.
Паламарчук Василь («Адвокат»)Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
22 січня 1981, м. Миргород Полтавської області. Навчався у Олешківській Середній загальноосвітній школі №1. Згодом вступив до Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ. Впродовж життя здобув кілька вищих освіт. Проживав у місті Олешки, займався адвокатською діяльністю. Впродовж 2014-2015 років брав участь в АТО - у складі 28 ОМБР. У 2019 році вийшла книга захисника України про його підрозділ в АТО та події 2014 року під назвою "Військовий непотріб". До 24 лютого 2022 року успішно займався адвокатською діяльністю. Був розвідником-кулеметником, а згодом став командиром роти вогневої підтримки 206 батальйону територіальної оборони ЗСУ. У листопаді 2023 року захисника відзначив почесним нагрудним знаком "Золотий хрест" тогочасний головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний.
Похорон відбувся 10 липня 2024 у Львові. Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області на Торецькому напрямку. Залишилися дружина та троє дітей [9][10][11].
19211
Юрків Юрій Васильович
12 травня 1980, с. Підбережжя Калуського району. Солдат, кулеметник 3 відділення охорони 3 взводу охорони 1 роти охорони 4 батальйону охорони в/ч Т0910
Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Іванівське Бахмутського р-ну Донецької області [12].
19212
Качинський Василь
22.06.1981, с. Зарудці Львівської міської територіальної громади. Навчався у Зарудцівській гімназії Львівської міської ради. Вищу освіту за спеціальністю «інженер-механік» здобув у Львівському національному університеті природокористування. Працював на посаді «інженер» на Акціонерному товаристі «Укрзалізниця». З початком повномасштабного російського вторгнення вступив на захист держави до лав 2-ї окремої Галицької бригади НГУ. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
31 березня 1993, м. Лисичанськ. Вивчав Правознавство у ДПУ (2017 - 2021). Директор Київського міського центру допомоги учасникам АТО та член Київської міської молодіжної ради. Обороняв і визволяв Київщину. 2 липня 2022 року отримав поранення під Бахмутом. Після реабілітації обороняв околиці Вугледара.
1980. Навчався в 117-й школі-гімназії ім. Лесі Українки в Києві. Пластував з 1 вересня 1996 року. Вищу освіту отримав в Київському національному медичному університеті імені Богомольця. Працював лікарем в Києві. З початком великої війни долучився до ЗСУ, служив у 2-му механізованому батальйоні 44-ї бригади. Рятував життя в медичній частині батальйону.
Загинув на Харківщині під час бойового завдання [18].
19233
Купецький Максим
29.05.1980, с. Нова Скварява Львівської області. Навчався у Новоскварявському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Згодом здобув освіту у Рава-Руському професійному ліцеї. Після завершення навчання проходив військову службу в Черкасах у лавах військ протиповітряної оборони. Із 2000-го року проживав у Львові, впродовж останнього періоду працював у торговельній сфері. За словами рідних, був винятково «доброю, щирою та приємною людиною, був готовий віддати ближньому «останню сорочку». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупанта. Боронив Батьківщину на Донеччині у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант».
28 липня 1985, м. Калуш. Стояв на барикадах під час Революції гідності. У 2014 році свідомо добровольцем став на захист рідної землі, служив у батальйоні "Донбас". Отримав важке поранення в Попасній. Тривалий час лікувався в Україні й за кордоном. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він перебував у Чикаґо на лікуванні. 1 березня 2022 року повернувся в Україну і долучився до волонтерської діяльності. Був прикутий до інвалідного візка, але до останнього підтримував Україну.
French
Deutsch
.svg){kind=small}
Пітер Фуше 
Когуч Володимир 
.svg)
.svg)
