Глухий ретрофлексний африкат — Вікіпедія
Глухий ретрофлексний африкат | |||
---|---|---|---|
ʈ͡ʂ | |||
t͡ʂ | |||
Номер МФА | 105 (136) | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | ʈ͡ʂ | ||
Юнікод (hex) | U+0288 U+0361 U+0282 | ||
X-SAMPA | ts` | ||
Кіршенбаум | ts. | ||
| |||
Звучання | |||
Глухий ретрофлексний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʈ͡ʂ⟩ (раніше — ⟨tʂ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч.[джерело?] Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/[1].
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного африката — /t͡ʃ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.
- Глуха ретрофлексна африката
- Глухий ретрофлексний африкат
- Глухий ретрофлексний зімкнено-щілинний приголосний.
Властивості глухого ретрофлексного африката:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
адигейська (діал.) | чъыгы | [t͡ʂəɣə] | дерево | ||
астурійська (діал.)[2][3] | ḷḷobu | [ʈ͡ʂoβu] | вовк | ||
білоруська | пачатак | [paʈ͡ʂatak] | початок | Див. білоруська фонетика | |
китайська (мандарин) [4] | 中文 / zhōngwén | [ʈ͡ʂʊŋ˥ u̯ən˧˥] | китайська мова | Див. китайська фонетика | |
кечуа | ch'upa | [ʈ͡ʂupə] | хвіст | ||
носу | ꍈ /zha | [ʈ͡ʂa˧] | трошки | ||
польська [5][6] | czas | [ˈʈ͡ʂäs̪] | час | Часто записується як /t͡ʃ/. Див. польська фонетика | |
польська (діал.)[7] | cena | [ˈʈ͡ʂɛn̪ä] | ціна | поєднання /ʈ͡ʂ/ і/t͡s/ у [t̪͡s̪] в куявських діалектах | |
сербська | чоколада | [ʈ͡ʂo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] | шоколад | Див. сербська фонетика | |
словацька[8] | čakať | [ˈʈ͡ʂakat] | чекати | ||
українська | чотири | [ʈ͡ʂo̞ˈtɪrɪ] | — | Див. Українська фонетика |
- ↑ а б Wells (2014:98-9)
- ↑ Normes ortográfiques, Academia de la Llingua Asturiana [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.] Page 14
- ↑ García Arias (2003:34)
- ↑ Ladefoged & Wu (1984:?)
- ↑ Jassem (2003:103)
- ↑ Hamann (2004:65)
- ↑ Gwary polskie - Gwara regionu. Gwarypolskie.uw.edu.pl. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
- ↑ Hanulíková & Hamann (2010:374)
- García Arias, Xosé Lluis (2003), Gramática Histórica de la Lengua Asturiana, Oviedo: Academia de la Llingua Asturiana, с. 34—36, ISBN 84-8168-341-8
- Hamann, Silke (2004), Retroflex fricatives in Slavic languages (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 10 березня 2016
- Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010), Slovak (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (3): 373—378, doi:10.1017/S0025100310000162, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 10 червня 2022
- Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- Ladefoged, Peter; Wu, Zongji (1984), Places of Articulation: An Investigation of Pekingese Fricatives and Affricates, Journal of Phonetics, 11: 267—278
- Lunsford, Wayne A. (2001), An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan (PDF), M.A. thesis, University of Texas at Arlington, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 10 березня 2016
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.