Глухий язиково-губний проривний — Вікіпедія

Дзвінкий язиково-губний проривний — приголосний, що існує в кількох мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t̼⟩ або ⟨p̺⟩.

Властивості дзвінкого язиково-губного проривного:

• Місце творення — язиково-губне, тобто він артикулюється язиком проти губи.
• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

• Перелік мов зі звуком [t̼] у PHOIBLE