Місце творення приголосного — Вікіпедія
Місце творення |
---|
• Губне |
Губно-губне |
Губно-задньопіднебінне |
Губно-ясенне |
Губно-зубне |
Зубно-губне |
• Зубно-зубне |
• Передньоязикове |
Язиково-губне |
Міжзубне |
Зубне |
Зубно-альвеолярне |
Альвеолярне |
Апікальне |
Ламінальне |
Субапікальне |
Постальвеолярне |
Альвеоло-палатальне |
Ретрофлексне |
• Дорсальне |
Середньопіднебінне |
Лабіопалатальний |
Задньоязикове |
Глибокозадньоязикове |
Увуло-епіглотальне |
• Радикальне |
Фарингальне |
Епіглото-фарингальне |
Епіглотальне |
• Гортанне |
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які можуть невірно відображатися в деяких браузерах. |
Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря. Разом зі способом творення й фонацією надає приголосному його особливе звучання. Визначається за активним і пасивним артикулятором. Виділяють п'ять основних активних артикуляторів: губи (губні приголосні), рухлива передня частина язика (передньоязикові приголосні), тіло язика (дорсальні приголосні), корінь язика разом з надгортанником (радикальні приголосні) і гортань (гортанні приголосні). Ці артикулятори можуть діяти одночасно незалежно одне від одного, що називається коартикуляцією.
- Місце творення приголосного (англ. place of articulation)
- Місце артикуляції приголосного (англ. place of articulation)
- Точка творення приголосного (англ. point of articulation)
- Точка артикуляції приголосного (англ. point of articulation)
- Губно-губне (bilabial) — між губами
- Губно-зубне (labiodental) — між нижньою губою й верхніми зубами
- Зубно-губне: між верхньою губою й нижніми зубами
- Язиково-губне: між передньою частиною язика й верхньою губою
- Зубне: між передньою частиною язика й верхніми зубами
- Ясенне (alveolar) — між передньою частиною язика й ясенним бугорком
- Заясенне (post-alveolar) — за ясенним бугорком, між передньою частиною язика й передньою частиною твердого піднебіння.
- Ясенно-твердопіднебінне (alveolo-palatal) — передня частина язика позаду ясенного бугорка, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
- Піднебінно-ясенне (palato-alveolar) — передня частина язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика піднімається до твердого піднебіння.
- Ретрофлексне (retroflex) — кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Твердопіднебінне: між середньою частиною язика й твердим піднебінням
- М'якопіднебінне: між задньою частиною язика й м'яким піднебінням
- Язичкове: між задньою частиною язика і язичком
(Усі попередні можуть бути назалізовані і більшість може бути боковими.)
- Фарингальне: між коренем язика й задньою частиною глотки
- Надгортанно-фарингальне: між надгортанником й задньою частиною глотки
- Надгортанне
- Гортанне: у гортані
У деяких мовах є приголосні що мають одночасно два місця творення, вони називаються коартикульованими. Коли вони подвійно артикульовані, артикулятори повинні мати можливість рухатися незалежно, а тому може бути лише одне місце творення у кожній з таких категорій: губні, передньоязикові, дорсальні, радикальні. (Гортань керує фонацією, і інколи повітряним потоком, а тому не вважається артикулятором.)
Частіше другорядна артикуляція має апроксимантну природу, тоді артикуляції можуть бути подібними, наприклад можливі огублені губні й под.
Серед поширених додаткових артикуляцій:
- Огублення
- Палаталізація
- Веляризація
- Фарингалізація
- Подвійно артикульовані зімкнення: зімкнення, що утворюються одночасно з іншим, наприклад губно-м'якопіднебінний [k͡p], що зустрічається в Західній і Центральній Африці.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2020) |