Глухий твердопіднебінний фрикативний — Вікіпедія
Глухий твердопіднебінний фрикативний | |||
---|---|---|---|
ç | |||
Номер МФА | 138 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | ç | ||
Юнікод (hex) | U+00E7 | ||
X-SAMPA | C | ||
Кіршенбаум | C | ||
Брайль[en] | |||
|
Глухий твердопіднебінний (середньопіднебінний, палатальний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ç, а відповідний символ X-SAMPA — C.
Властивості глухого твердопіднебінного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — твердопіднебінне, тобто він артикулюється середньою, або задньою спинкою язика на твердому піднебінні.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
- (англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.