Приголосні-апроксиманти — Вікіпедія

Апроксиманти — приголосні, в якому один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності. Апроксиманти бувають:

• губно-губний апроксимант [β̞] (зазвичай на письмі <β>)
• губно-зубний апроксимант [ʋ]
• зубний апроксимант [ð̞] (зазвичай на письмі <ð>)
• ясенний (альвеолярний) апроксимант [ɹ]
• постальвеолярний апроксимант [ɹ̠]
• ретрофлексний апроксимант [ɻ]
• твердопіднебінний апроксимант [j]
• велярний апроксимант [ɰ]
• увулярний апроксимант [ʁ̞] (зазвичай на письмі <ʁ>)
• фарінгальний апроксимант [ʕ̞] (зазвичай на письмі <ʕ>)
• епіглоттальний апроксимант [ʢ̞] (зазвичай на письмі <ʢ>)