Кабардино-Балкарія — Вікіпедія

Кабардино-Балкарська Республіка
рос. Кабардино-Балкарская Республика
кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэ
карач.-балк. Къабарты-Малкъар Республика
   
КраїнаРосія Росія
Фед. округПівнічно-Кавказький
Адмін. центрНальчик
ГлаваQ84724346?
Дата утворення5 січня 1936
Оф. вебсайтglava.kbr.ru(рос.)
Географія
Координати43°35′00″ пн. ш. 43°24′00″ сх. д. / 43.583333333333° пн. ш. 43.4° сх. д. / 43.583333333333; 43.4
Площа12 500 км² (78-а)
  • внутр. вод0,2 %
Часовий поясMSK (UTC+3)
Населення
Чисельність905 464[1] (57-а) (2024)
Густота73 осіб/км²
Оф. мовиросійська, кабардинська, балкарська
Економіка
Економ. районПівнічно-Кавказький
Коди
ISO 3166-2RU-KB
ЗКАТО83
Суб'єкта РФ07
Телефонний(+7)
Карти

Кабардино-Балкарія на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Кабардино-Балкарія у Вікісховищі
Кабардино-Балкарія на початку 1990-х

Кабарди́но-Балка́рська Респу́бліка (Кабарди́но-Балка́рія; рос. Кабардино-Балкарская Республика; кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэ; карач.-балк. Къабарты-Малкъар Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Столиця — м. Нальчик.

Межує з Ставропольським краєм на півночі, Грузією на півдні , Карачаєво-Черкесією на заході і Північною Осетією на сході.

Утворено 1 вересня 1921.

Географія

[ред. | ред. код]

Республіка розташована в основному в горах Північного Кавказу, північна частина — на рівнині.

  • Найвища точка: Ельбрус (5 642 м)
  • Максимальна довжина з півночі на південь: 167 км
  • Максимальна довжина зі сходу на захід: 123 км

Річки

[ред. | ред. код]

Озера

[ред. | ред. код]

Історія

[ред. | ред. код]

У 1922 була утворена Кабардино-Балкарська автономна область, в 1936 перетворена в АРСР. З 1992 — Кабардино-Балкарська Республіка.

Населення

[ред. | ред. код]
  • Населення — 896,9 тис. осіб (2005)
  • Щільність населення — 71,8 осіб/км² (2005)
  • Питома вага міського населення — 58,9 % (2005)
Народ Чисельність, 2002, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Кабардинці 498,7 (55,3 %)
Росіяни 226,6 (25,1 %)
Балкарці 105,0 (11,6 %)
Осетини 9,8 (1,1 %)
Турки 8,8
Українці 7,6
Вірмени 5,3
Корейці 4,7
Чеченці 4,2
Німці 2,5
Цигани 2,4
Турки-месхетинці 2,3
Азербайджанці 2,3
Лакці 1,8
Грузини 1,7
Карачаївці 1,3
Інгуші 1,2
Білоруси 1,2
Євреї 1,1
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб

Населені пункти

[ред. | ред. код]
Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч
2007
Нальчик 270,4 Нартан 12,3 (2003)
Прохладний 60,3 Шалушка 11,2 (2003)
Баксан 57,4 Ісламей 10,6 (2003)
Нарткала 33,5 Чегем Второй 10,6 (2003)
Майський 27,1 Заюково 10,3 (2003)
Тирниауз 20,2 Кенже 10,3 (2003)
Терек 19,8 Хасанья 10,2 (2003)
Чегем 18,3

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Міські округи

Баксан · Нальчик · Прохладний

Райони

Економіка

[ред. | ред. код]

Основа економіки республіки — сільське господарство (зернові культури (пшениця, кукурудза, просо), технічні культури (соняшник, коноплі), тваринництво молочно-м'ясного напрямку), а також лісозаготівлі й видобуток вольфрамо-молібденових руд.

Інгушетія не межує із Кабардино-Балкарією, попри те що наявність такої межі відзначено на офіційних сайтах обох республік. Інгушетію від КБР відокремлює вузька смуга землі, на якій розташоване селище з осетинською назвою Хурікау. Хоча ситуація із цим перешийком непроста, формально і юридично він відноситься до Північної Осетії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Сhisl_MO_01-01-2024.xlsx Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2024

Посилання

[ред. | ред. код]
 Ставропольський край
 Карачаєво-Черкесія  Північна Осетія
Грузія Грузія