Камой-Мару — Вікіпедія

Історія
Японія Японія
Назва: Камой-Мару
Власник:
  • Kyoritsu Kisen
  • Імперська армія Японії
  • Імперський флот Японії
Будівник: Mitsui Bussan
Будівельний номер: 222
Закладений: 21 жовтня 1936
Спуск на воду: 20 січня 1937
Завершений: 1 березня 1937
Доля: 10 грудня 1942 потоплене поблизу острова Бугенвіль
Основні характеристики
Тип: вантажне
Тоннаж: 5356 GRT
Довжина: 119,3 м
Ширина: 16,4 м
Осадка: 9,1 м
Двигуни: 1 парова машина потрійного розширення, 407 к.с. (на гвинті)
Швидкість: 15 вузлів
Камой-Мару. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
10.12.42
10.12.42
Район потоплення Камой-Мару

Камой-Мару — транспортне судно, яке під час Другої світової війни взяло участь у операціях японських збройних сил на Маршаллових та Соломонових островах.

Передвоєнна історія

[ред. | ред. код]

Камой-Мару спорудили в 1937 році на верфі Mitsui Bussan у Тамі на замовлення компанії Kyoritsu Kisen.[1]

Після початку Другої японо-китайської війни Камой-Мару реквізували для потреб Імперської армії Японії, а наприкінці 1940-го повернули власнику.

3 вересня 1941-го судно реквізували вже для потреб Імперського флоту Японії, де воно мало забезпечувати бункерування вугіллям.

На початку грудня 1941-го Камой-Мару відвідало атоли Джалуїт та Малоелап на Маршаллових островах, а 11 грудня прибуло до Йокосуки.

Рейси воєнного часу

[ред. | ред. код]

Протягом січня — жовтня 1942-го Камой-Мару відвідало численні японські порти (Токіо, Йокосука, Осака, Моджі, Муроран, Ніїгата), двічі побувало на Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), зайшло на Фаїс (так само західні Каролінські острови поблизу атола Уліті) та Сайпан (Маріанські острови), тричі відвідало Маршаллові острови (атоли Уторокку, Кваджелейн, Вотьє, Малоелап, Джалуїт), зробило рейс до Тарави (острова Гілберта).

Операції на Соломонових островах

[ред. | ред. код]

15 жовтня 1942-го Камой-Мару вийшло з Токіо і 28 жовтня досягнуло Рабаулу — головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї.

19—21 листопада судно перейшло на якірну стоянку Шортленд — прикриту островами Шортленд акваторію біля південного узбережжя острова Бугенвіль, де під природним захистом відстоювались кораблі та перевалювались вантажі перед подальшим прямуванням до Гуадалканалу. 3 листопада — 2 грудня Камой-Мару здійснило зворотний перехід до Рабаулу.

Завантажившись вугіллям, 9 грудня судно знову вийшло з Рабаулу та попрямувало на Соломонові острови у складі конвою, що включав ще два судна та йшов під охороною есмінця. Ввечері 10 грудня за три з половиною десятки кілометрів на схід від острова Бука (прилягає до північної частини значно більшого Бугенвілю) підводний човен "Воху" випустив по конвою чотири торпеди, три з яких влучили в Камой-Мару. Судно затонуло, при цьому загинуло 2 члени екіпажу.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kamoi Maru (Wahoo) (+1942).
  2. Japanese Auxiliary Colliers. www.combinedfleet.com. Процитовано 1 грудня 2020. {{cite web}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |arce-date= (довідка)