Горлач Леонід Никифорович — Вікіпедія
Горлач Леонід Никифорович | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Горлач Леонід Никифорович | |||
Народився | 4 квітня 1941 (83 роки) Ріпки, Чернігівська область, Україна | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, прозаїк, громадський діяч | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], проза[1], поезія[1] і публіцистика[1] | |||
Alma mater | Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя | |||
Мова творів | українська, російська | |||
Роки активності | 1961– | |||
Жанр | поезія | |||
Magnum opus | «Руїна (або життя і трагедія Івана Мазепи)» | |||
Конфесія | православ'я | |||
Нагороди | | |||
Премії | Фундації доктора М. Дем'яніва «Свобода і мир для України» Міська літературно-мистецька премія імені І. С. Нечуя-Левицького премія ім. Г.Сковороди Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського Літературно-мистецька премія України імені Андрія Малишка | |||
| ||||
Горлач Леонід Никифорович у Вікісховищі | ||||
Леоні́д Ники́форович Го́рлач (Ковале́нко) (4 квітня 1941, Ріпки) — український поет. Лауреат Шевченківської премії 2013 року за збірку поезій «Знак розбитого ярма»[2].
Народився 4 квітня 1941 в містечку Ріпки на Чернігівщині. Дитинство минуло в селі Червоний Колодязь Ніжинського району.
Закінчив Ніжинський педагогічний інститут.
Працював у газеті «Під прапором Леніна» (нині — «Ніжинський вісник») (1965),[3] в апараті Національної спілки письменників України, обіймав посаду директора Бюро пропаганди художньої літератури. Учасник установчих зборів товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві. Головний редактор земляцької газети «Отчий поріг».
Автор приблизно п'ятдесяти книг поезії, прози, публіцистики, критики, дитячих творів.
Основний жанр — поезія, серед якої шість романів у віршах про українську історію.
- «Сонце в зіницях»,
- «Танок дощу»,
- «Четвертий вимір»,
- «Світовид»,
- «На відстані душі»,
- «Десант у квітень»,
- «Знак розбитого ярма»
- «Ніч у Вишгороді» — історична поема,
- «Слов'янський острів» — історичний роман,
- «Чисте поле» — історичний роман у віршах,
- «Перст Аскольда» — роман у віршах,
- «Руїна (або життя і трагедія Івана Мазепи)» (2004) — історичний роман у віршах
- «Зелений букварик»,
- «Чумацький шлях»,
- «Дивна мандрівка»
- «Буран»,
- «Золота пора»
- «Платон Воронько»,
- «Павло Усенко»
- «Магистраль века»,
- «От Днепра до Амура»,
- «Дальневосточное кольцо» (у співавторстві з С. Тельнюком),
- «Прима грацій».
Нагороджений:
- Почесною грамотою Президії Верховної Ради Грузинської РСР,
- медалями «За трудову доблесть» та «За будівництво Байкало-Амурської магістралі».
- медаллю «Івана Мазепи» (2016).[4]
- Делегат XXI з'їзду комсомолу України.
Лауреат премій:[3]
- ім. М. Островського (1984),
- ім. І. Нечуя-Левицького (1998),
- ім. Г. Сковороди (2001),
- ім. А. Малишка (2006),
- ім. В.Винниченка (2011),
- ім. В.Свідзінського (2012)
- Міжнародної премії Фундації доктора М.Дем'яніва «Свобода і мир для України».
- Національної премії України імені Тараса Шевченка (2013) за напрямом «Література» за книгу поезій «Знак розбитого ярма» (видавництво «Ярославів Вал», 2012 р.).
За історичною поемою «Ніч у Вишгороді» (К.,1982) в Київському театрі поезії 1985 року поставлено п'єсу «Золоті ворота» (реж. В. Пацунов, музика Є. Станковича).[3]
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑
У передмові до збірки літературний критик Михайло Слабошпицький, підсумовуючи творчий шлях письменника у літературі, зазначив: Як на мене, то саме книжки Леоніда Горлача дають вдячний матеріал для спостереження про те, як послідовно усвідомлює поезія весь драматизм людського існування
- ↑ а б в Горлач Леонід Никифорович святкує свій 80-річний ювілей. Ніжинська міська рада. 4 квітня 2021. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Сергій Дзюба (Квітень 18, 2016). Відзнака за патріотизм. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано Квітень 18, 2016.
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [Архівовано 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека[недоступне посилання з квітня 2019]