Горлач Леонід Никифорович — Вікіпедія

Горлач Леонід Никифорович
Творча зустріч з Л. Горлач 15 травня 2014 в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці
Ім'я при народженні	Горлач Леонід Никифорович
Народився	4 квітня 1941(1941-04-04) (83 роки) Ріпки, Чернігівська область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	поет, прозаїк, громадський діяч
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], проза[1], поезія[1] і публіцистика[1]
Alma mater	Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Мова творів	українська, російська
Роки активності	1961–
Жанр	поезія
Magnum opus	«Руїна (або життя і трагедія Івана Мазепи)»
Конфесія	православ'я
Нагороди
Премії	«Міжнародна премія імені Володимира Винниченка» Фундації доктора М. Дем'яніва «Свобода і мир для України» Міська літературно-мистецька премія імені І. С. Нечуя-Левицького премія ім. Г.Сковороди Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського Літературно-мистецька премія України імені Андрія Малишка
Горлач Леонід Никифорович у Вікісховищі

Леоні́д Ники́форович Го́рлач (Ковале́нко) (4 квітня 1941, Ріпки) — український поет. Лауреат Шевченківської премії 2013 року за збірку поезій «Знак розбитого ярма»^[2].

Народився 4 квітня 1941 в містечку Ріпки на Чернігівщині. Дитинство минуло в селі Червоний Колодязь Ніжинського району.

Закінчив Ніжинський педагогічний інститут.

Працював у газеті «Під прапором Леніна» (нині — «Ніжинський вісник») (1965),^[3] в апараті Національної спілки письменників України, обіймав посаду директора Бюро пропаганди художньої літератури. Учасник установчих зборів товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві. Головний редактор земляцької газети «Отчий поріг».

Автор приблизно п'ятдесяти книг поезії, прози, публіцистики, критики, дитячих творів.

Основний жанр — поезія, серед якої шість романів у віршах про українську історію.

• «Сонце в зіницях»,
• «Танок дощу»,
• «Четвертий вимір»,
• «Світовид»,
• «На відстані душі»,
• «Десант у квітень»,
• «Знак розбитого ярма»

• «Ніч у Вишгороді» — історична поема,
• «Слов'янський острів» — історичний роман,
• «Чисте поле» — історичний роман у віршах,
• «Перст Аскольда» — роман у віршах,
• «Руїна (або життя і трагедія Івана Мазепи)» (2004) — історичний роман у віршах

• «Зелений букварик»,
• «Чумацький шлях»,
• «Дивна мандрівка»

• «Буран»,
• «Золота пора»

• «Платон Воронько»,
• «Павло Усенко»

• «Магистраль века»,
• «От Днепра до Амура»,
• «Дальневосточное кольцо» (у співавторстві з С. Тельнюком),
• «Прима грацій».

Нагороджений:

• Почесною грамотою Президії Верховної Ради Грузинської РСР,
• медалями «За трудову доблесть» та «За будівництво Байкало-Амурської магістралі».
• медаллю «Івана Мазепи» (2016).^[4]
• Делегат XXI з'їзду комсомолу України.

Лауреат премій:^[3]

• ім. М. Островського (1984),
• ім. І. Нечуя-Левицького (1998),
• ім. Г. Сковороди (2001),
• ім. А. Малишка (2006),
• ім. В.Винниченка (2011),
• ім. В.Свідзінського (2012)
• Міжнародної премії Фундації доктора М.Дем'яніва «Свобода і мир для України».
• Національної премії України імені Тараса Шевченка (2013) за напрямом «Література» за книгу поезій «Знак розбитого ярма» (видавництво «Ярославів Вал», 2012 р.).

За історичною поемою «Ніч у Вишгороді» (К.,1982) в Київському театрі поезії 1985 року поставлено п'єсу «Золоті ворота» (реж. В. Пацунов, музика Є. Станковича).^[3]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горлач Леонід Никифорович

• Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [Архівовано 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека^{[недоступне посилання з квітня 2019]}