Дзвінкий язичковий проривний — Вікіпедія
Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2023) |
Дзвінкий язичковий проривний | |||
---|---|---|---|
ɢ | |||
Номер МФА | 112 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | ɢ | ||
Юнікод (hex) | U+0262 | ||
X-SAMPA | G\ | ||
Кіршенбаум | G | ||
|
Дзвінкий язичковий (увулярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ɢ, а відповідний символ X-SAMPA — G\.
Властивості дзвінкого язичкового проривного:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
- Місце творення — язичкове, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на язичку або поряд із ним.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.