French
DeutschМіщенко Сергій Григорович — Вікіпедія
| Міщенко Сергій Григорович | |
|---|---|
 | |
| Голова Комітету Верховної Ради України з питань питань правової політики | |
| 26 грудня 2007 — 12 грудня 2012 | |
| Попередник | Ілляшов Григорій Олексійович |
| Наступник | Писаренко Валерій Володимирович |
| Народився | 13 серпня 1971 (53 роки) Бориспіль, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | політик |
| Країна | Україна |
| Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (1995) і Чернігівський юридичний технікум (1990) |
| Політична партія | незалежний політик[2] |
| Діти | дочки Дар'я, Ольга, Меланія, Соломія та син Макарій[1] |
| Міщенко Сергій Григорович на сайті Верховної Ради | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
 Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 5-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» (БЮТ) | 25 травня 2006 | — | 15 червня 2007 |
| 6-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» (БЮТ) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
| 7-го скликання | |||
| безпартійний | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
| 8-го скликання | |||
| безпартійний | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
| | |||
Сергі́й Григо́рович Мі́щенко (нар. 13 серпня 1971, Бориспіль, Київська область) — український політик та юрист. Народний депутат України V, VI, VII та VIII скликання.
З 1987 до 1990 року навчався в Чернігівському юридичному технікумі, а з 1990 до 1995 року в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».
Має науковий ступінь кандидата юридичних наук із спеціальності кримінальне право та кримінологія (кримінально-виконавче право).
- 1994—1998 — помічник, старший помічник, слідчий, заступник прокурора Бориспільської міжрайонної прокуратури.
- 1998—2001 — заступник прокурора Дарницького району міста Києва, прокурор Подільського району міста Києва.
- Липень 2000 — вересень 2001 — начальник управління координації діяльності правоохоронних та інших державних органів боротьби з корупцією та організованою злочинністю Генеральної прокуратури України.
- Вересень 2001 — липень 2002 — прокурор Київської області.
- Липень 2002 — грудень 2003 — заступник прокурора міста Києва.
- Грудень 2003 — січень 2004 — помічник, старший помічник Генерального прокурора України Геннадія Васильєва.
- У 2005 — радник з правових питань Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.
Був членом партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».
Неодружений[1]. Батько Міщенко Григорій Кіндратович (1940) і мати — Міщенко Марія Михайлівна (1940) — пенсіонери.
Має чотирьох доньок: Дар'ю, Ольгу, Меланію, Соломію, а також є син Макарій[1].
З початку повномасштабного вторгнення проходить службу в Національній гвардії України[3].
Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 15 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 57 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Заступник голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 57 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — липень 2012). Вийшов з фракції, оскільки його включили в непрохідну частину списку на чергових парламентських виборах[4]. Голова Комітету з питань правової політики (з грудня 2007).
Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 від виборчого округу № 98 Київської області, самовисування. «За» 34,33 %, 14 суперників. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Голова підкомітету з питань організації та діяльності нотаріату Комітету з питань правової політики (з грудня 2012). У 2013 році був обраний головою партії «Справедливість».
Народний депутат 8 скликання[5]. Обраний у 2014 році за округом № 98 (Київська область) як безпартійний самовисуванець[5]. Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Є співзасновником БО «Благодійний фонд Сергія Міщенка»[5].
З листопада 2001 року має класний чин державний радник юстиції 3 класу(генерал-майор юстиції)[6].
Заслужений юрист України (з серпня 2011)[7]. Від нагороди відмовився на знак протесту проти дій влади Віктора Януковича[8].
- ↑ а б в Сергій Міщенко - досьє, біографія. PARLAMENT. Процитовано 23 травня 2024.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=8827&skl=9
- ↑ «Григорович»: портрет Героя
- ↑ Міщенко образився на непрохідне місце у списку. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 30 вересня 2012.
- ↑ а б в Міщенко Сергій Григорович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Указ Президента України від 29 листопада 2001 року № 1158/2001 «Про присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури»
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
- ↑ Опозиціонер відмовився від нагороди Януковича. Архів оригіналу за 10 вересня 2011. Процитовано 29 липня 2012.
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
- Верховна Рада України 5-го скликання
- Верховна Рада України 6-го скликання
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |