Тимошенко Юрій Володимирович — Вікіпедія

Юрій Володимирович Тимошенко
Народження3 квітня 1961(1961-04-03) (63 роки)
Апанасенковський район, Ставропольський край, Російська РФСР, СРСР
КраїнаУкраїна Україна
Вид збройних сил Національна гвардія України
Освітапрофесійно-технічне училище
ПартіяНародний фронт[1]
ЧленВерховна Рада України VIII скликання
ФормуванняПерший батальйон оперативного призначення імені генерала Кульчицького
Війни / битвиРосійська інтервенція в Україну 2014
ІншеНародний депутат України
Нагороди
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Народний фронт 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Ю́рій Володи́мирович Тимоше́нко (3 квітня 1961(19610403), с. Дивне, Апанасенковський район, Ставропольський край) — український гвардієць. Народний депутат України 8-го скликання.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 3 квітня 1961 року в селі Дивне Ставропольського краю. У 1979 році закінчив Івано-Франківське кооперативне професійно-технічне училище, спеціальність: продавець-консультант.

  • Серпень 1982 — січень 1983 рр.: Коломийське управління громадського харчування — експедитор торгового відділу;
  • Лютий 1983 — травень 1985 рр.: Головне управління торгівлі Міністерства оборони СРСР, воєнторг № 174 — експедитор;
  • Червень 1985 — жовтень 1985 рр.: колгосп ім. XXII з'їзду КПРС — робота по договору, ремонтні роботи;
  • Листопад 1985 — листопад 1986 рр. — тимчасово не працював;
  • Грудень 1986 — квітень 1988 рр.: колгосп «Жовтень» Борщівського р-ну, Тернопільської обл. — робітник цеху підсобних промислів;
  • Квітень 1988 — грудень 1989 рр.: колгосп «Шляхом Леніна» — маляр-висотник;
  • 1989−1993 рр.: кооператив «Будівельник» — маляр-висотник;
  • 2006—2013 рр.: ТОВ «Українська видавнича спілка» — працював на громадських засадах водієм-експедитором;

З травня 2014 року — гвардієць Першого батальйону оперативного призначення імені генерала Кульчицького Національної гвардії.

Член Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. Кандидат в Президенти України 2019 року.

6 березня 2019 правоохоронні органи затримали «на гарячому» двох чоловіків, які пропонували кандидату в президенти Юрію Тимошенку 5 млн гривень в обмін на те, що той зніме свою кандидатуру з виборів[2]. За словами Юрія Луценка замовником підкупу був Валерій Дубіль.[3]

Громадсько-політична діяльність

[ред. | ред. код]

Брав активну участь у всіх історичних подіях національно-визвольної боротьби на Прикарпатті з червня 1989 року, в складі «Української Гельсінської спілки», співзасновник товариства «Меморіал» у 1989 році в Коломиї, та учасник, всіх його розкопок, член Коломийської станиці братства вояків ОУН-УПА, член ГФзОГП Коломийське МРО «Народна самооборона Коломийщини». Член Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ».[4]

У січні 2019 — після того, як він заявив про намір балотуватися в президенти, — його виключили з Народного Фронту[2].

За результатами першого туру президентських виборів 2019 року набрав 0,62% голосів[5].

Родина

[ред. | ред. код]
  • дружина — Тимошенко Зоряна Іванівна,
  • син — Тимошенко Валерій Юрійович,
  • донька — Тимошенко Мар'яна Юріївна,
  • донька — Тимошенко Любава Юріївна,
  • син — Тимошенко Нестор Юрійович.

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=18141&skl=9
  2. а б Юрій Тимошенко: мене не зможуть зняти з виборів, я планую вийти в другий тур (брит.). 6 березня 2019. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
  3. Справа підкупу Тимошенка. Що відомо про затриманих, і до чого тут Дубіль [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.], УП, 7 березня 2019
  4. Сайт Центральної виборчої комісії. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 29 листопада 2014.
  5. Вибори Президента України 2019. Вікіпедія (укр.). 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
  6. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»

Посилання

[ред. | ред. код]