I-368 — Вікіпедія

Історія
Японія
Назва:	I-368
Будівник:	верф ВМФ у Йокосуці
Закладений:	15 липня 1943
Спуск на воду:	29 січня 1944
Отриманий:	25 серпня 1944
Доля:	26 лютого 1945-го потоплений поблизу Іводзіми
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу D (клас I-361)
Водотоннажність:	1463 (над водою), 2251 (при зануренні)
Довжина:	73,5 м
Ширина:	8,9 м
Осадка:	4,76 м
Двигуни:	2 дизелі Kampon потужністю 1850 к.с. електромотори потужністю 1200 к.с.
Швидкість:	13 вузлів (над водою), 6,5 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	28 000 км при швидкості 10 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	75 м
Екіпаж:	55
Озброєння:	2 × 533 мм торпедних апарата (всі носові), запас 2 торпеди 1 × 140-мм палубна гармата (до переобладнання у носій кайтенів) 2 х 25-мм зенітні автомати 5 кайтенів (після переобладнання у носій кайтенів)

26.02.45

Район потоплення І-368

I-368 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у бойових діях Другої світової війни.

Корабель спорудили у 1944 році на корабельні ВМФ у Йокосуці. Він належав до типу D (також знаний як клас I-361) та проєктом призначався для здійснення транспортних місій з метою постачання численних японських гарнізонів, які з другої половини 1942-го почали дедалі частіше потрапляти у блокаду союзних сил. Втім, для самозахисту на човні все-таки зберегли два торпедні апарати (без запасних торпед).

Човен так і не виконав жодної транспортної місії, а через певний час був призначений для переобладнання у носій 5 керованих торпед «кайтен». Ця конверсія, яка, зокрема, потребувала демонтажу палубної гармати, завершилась у січні 1945-го, після чого І-368 перейшов до тренувань зі застосування свого нового озброєння.

20 лютого 1945-го човен дістав наказ вийти в море для дій проти ворожого флоту, який напередодні розпочав операцію з заволодіння островом Іводзіма. Вночі 26 лютого І-368, що перебував на поверхні за сім десятків кілометрів на захід від Іводзіми, був виявлений пілотом з ескортного авіаносця «Анціо». З літака позначили місце перебування ворожої субмарини спеціальним маркером, а після занурення І-368 скинули буй з сонарним обладнанням, а потім і протичовнову торпеду. Втім, І-368 не був знищений, що підтвердила короткострокова поява на поверхні його бойової рубки. У підсумку до місця зіткнення прибув другий літак, що скинув додаткові сонарні буї та ще одну торпеду. Цей бій став останнім для І-168, який загинув разом з усіма 86 особами, що перебували на борту.^[1]