Ro-33 — Вікіпедія

Історія
Японія
Назва:	Ro-33
Будівник:	верф ВМФ у Куре
Закладений:	8 серпня 1933
Спуск на воду:	10 жовтня 1934
На службі:	7 жовтня 1935
Доля:	29 серпня 1942 потоплений поблизу Порт-Морсбі
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу Kaichū VI (Ro-33)
Водотоннажність:	940 над водою, 1200 при зануренні
Довжина:	73 м
Ширина:	6,7 м
Осадка:	3,25 м
Двигуни:	2 дизелі потужністю 2,2 МВт електромотори потужністю 0,9 МВт
Швидкість:	19 вузлів (над водою), 8,2 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	15 000 км при швидкості 12 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	75 м
Екіпаж:	61
Озброєння:	4 × 533 мм торпедних апарати (всі носові), 10 торпед 1 × 76-мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11 року зенітне озброєння 1 х 13,2 мм Тип 93

29.08.42

Район потоплення Ro-33

Ro-33 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Корабель, який спорудили на верфі ВМФ у Куре, став першим представником типу Kaichū VI (також відомий як клас Ro-33). Від попереднього новий тип відрізнявся передусім більш потужними дизелями, що забезпечило значне зростання надводної швидкості — на 6 вузлів. Також суттєво збільшились дальність плавання (більш ніж на третину, причому з економічною швидкістю більшою на 2 вузли) і максимальна глибина занурення (з 46 аж до 75 метрів). Кількість торпедних апаратів залишилась такою ж, а от гарматне та зенітне озброєння змінились — 76-мм гармата замість 120-мм та 13,2-мм кулемет замість 6,5-мм.

Станом на грудень 1941 року Ro-33 належав до 21-ї дивізії підводних човнів.

18 грудня 1941-го Ro-33 вирушив з Сасебо (західне узбережжя острова Кюсю) до в'єтнамської бухти Камрань, звідки вийшов у свій перший бойовий похід до Сінгапуру. Тут він не досягнув якихось успіхів та 7 січня 1942-го повернувся в Камрань. Так само безрезультатно завершився другий похід з 13 по 30 січня, в якому човен діяв між островами Анамбас і західною Явою.

8 лютого 1942-го Ro-33 знову вирушив до західної Яви. Втім, уже 20 лютого човен пройшов через протоку Ломбок (на схід від Яви, між островами Балі та Ломбок) до Індійського океану. 1 березня Ro-33 невдало атакував якийсь есмінець у районі на південний схід від острова Різдва, а 8 березня завершив похід у бухті Старінг-Бей (південно-східний півострів острова Целебес).

Невдовзі Ro-33 вирішили перевести для дій в Океанії і 22 березня — 3 квітня 1942-го човен пройшов на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили головну базу японського ВМФ у Океанії), а 15—18 квітня перейшов до Рабаула на східному завершенні острова Нова Британія (японці заволоділи цим пунктом ще в січні та перетворили його на головну передову базу для просування на Соломонові острови та схід Нової Гвінеї).

20–23 квітня 1942-го Ro-33 виходив із Рабаула з завданням провести рекогносцирування в межах підготовки операції з заволодіння Порт-Морсбі (південне узбережжя новогвінейського півострова Папуа). 1 травня човен рушив у повноцінний бойовий похід та 5 травня прибув в район Порт-Морсбі. Втім, після битви між авіаносними з'єднаннями, що відбулась 8 травня в Кораловому морі, японське командування скасувало операцію. 10 травня Ro-33 полишив зону патрулювання і попрямував до Рабаула, звідки потім перейшов на Трук.

23–30 травня 1942-го човен пройшов до Сасебо на ремонт, а 9–27 липня здійснив перехід до Рабаула із зупинкою на Труці. 29 липня Ro-33 вийшов у другий похід до Порт-Морсбі. 6 серпня за три сотні кілометрів на захід від Порт-Морсбі човен перестрів невелике австралійське моторне судно Mamutu, яке виконувало місцевий рейс. Човен сплив та потопив Mamutu артилерією, після чого розстріляв людей, що опинились у воді, з кулемета, загинуло 124 пасажири та члени екіпажу. Наступної доби союзники здійснили висадку на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал. Як наслідок, Ro-33 дістав наказ прямувати до Гуадалканалу і 11 серпня прибув до острова. 12 серпня човен контактував з японськими спостерігачами на мисі Кейп-Хантер (південне узбережжя Гуадалканалу), а наступної доби передав продовольство патрулю на мисі Есперанс (північно-західне завершення острова). 15 серпня Ro-33 рекогносцирував ворожі позиції на острові Саво (північніше Гуадалканалу), а 16 серпня завершив похід у Рабаулі.

22 серпня 1942-го човен вирушив у черговий похід до Нової Гвінеї. 29 серпня західніше від Порт-Морсбі Ro-33 поцілив торпедою судно Malaita, яке прямувало під охороною австралійського есмінця «Арунта». Malaita не затонуло та було приведене на буксирі до Порт-Морсбі, а потім у Сідней (через важкі пошкодження ремонт відклали до 1945 року, після чого судно плавало ще чверть століття). HMAS Arunta розпочав протичовновий пошук, встановив сонарний контакт та провів чотири атаки глибинними бомбами, що й призвело до загибелі Ro-33 разом з усіма 70 членами екіпажу.^[1]

Шаблон:Кораблі Японії втрачені у боротьбі за Нову Гвінею